Чи варто сміятися з болгарських будівельників, які спочатку
зводять дах, а потім мурують стіни? В усякому випадку, навіть в цій, одній із
найбідніших країн ЄС, уже давно навчилися починати розбудову міст і сіл із інженерних
комунікацій і доріг, а не з будинків і присадибних ділянок.
Яскравий і типовий приклад «забудови по-українськи» –
скромна вул. Бригадна в с. Сирники Луцького р-ну, яке належить до Княгининівської
ОТГ. Багато десятків років тому шлях від села до колгоспної бригади був
грунтовою дорогою, обабіч якої селянам пороздавали ділянки під приватну
забудову. Люди за свої гроші таки звели хати та облаштували прибудинкову
територію. А от дорога виявилася справою другорядною…
І чому тут дивуватися, якщо вона повністю не пристосована до
відведення талих вод? Підсипай її щебенем чи не підсипай, результат той самий:
кожен господар відгороджується від неї справжнім фронтовим бруствером, і
нечистоти хвилями котяться від одного паркану до другого…
Це там, на «загниваючому Заході», спочатку виготовляють генплан,
потім прокладають усі підземні комунікації (в т. ч. зливову каналізацію), потім
роблять дороги і тротуари, а вже на завершальному етапі дають можливість новоселам
будуватися. У нас усе навпаки. Тому й прямо за ворітьми – море калюж і багна.
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: хмельницька машина з дубом-кругляком.