Німеччина вимагає відставки Мельника. Не вождя однієї
з гілок ОУН Андрія Мельника, а Надзвичайного і Повноважного Посла України у ФРН
Андрія Мельника. І все через другого провідника іншої гілки Організації
Українських Націоналістів – Степана Бандеру. Що укоїться в Берліні і чому німці
намагаються звинуватити жертву гітлеризму та провідники національно-визвольної
боротьби Українського народу до, під час і після Другої світової війни
синонімом зла?
Довкола ролі провідника однієї з гілок ОУН Степана
Бандери знову розгорнулася активна полеміка. Причиною стали висловлювання
українського посла у ФРН Андрія Мельника на історичну тематику. DW («Німецька
хвиля», урядовий німецький медіахолдинг, – ред.) повела грунтовну роботу та ознайомила публіку з
оцінками деяких істориків.
Висловлювання посла України у ФРН Андрія Мельника на
історичну тематику спричинили скандал.
В інтерв’ю німецькому
журналісту Тіло Юнґу, опублікованому 30
червня український посол, відповідаючи на запитання про
відповідальність провідника ОУН(б) Степана Бандери за вбивства мирного
населення під час Другої світової війни, зокрема, сказав:
«Немає жодних доказів того, що бандерівці вбили сотні
тисяч євреїв. Це – наратив, який досі просувають росіяни. Він знаходить
підтримку в Німеччині, Польщі та Ізраїлі».
«У
відповіді на запитання про розправи над польським населенням Андрій Мельник
зазначив, що у вказаний період відбувалися масові вбивства як поляків, так і
українців.
Міністерство закордонних справ України дистанціювалося від
заяв посла. У публічному просторі заяви Андрія Мельника спричинили черговий
виток дискусій, із засудженням слів дипломата виступили відомі німецькі та
польські діячі та політики», – пише DW.
В ФРН узагалі розкручується така істерія, ніби це не
німці в 1933 році привели до влади нацистський режим адольфа гітлера, а ледь не
українські націоналісти. І що це не гітлерівці та більшовики на чолі з іосіфом
сталіним нападом на Польщу 1 вересня 1939 року розпочали Другу світову війну,
а, виходить, як ОУН їх усіх атакувала… Нісенітниця повна! Але… Німці зараз дуже
бояться холодної зими через війну в Україні та припинення поставок російського
газу. Тому, щоб якось зігрітися, шукають ворога там, де його нема…
DW опитала німецьких істориків про те, як вони
оцінюють роль провідника ОУН.
Убитий у ФРН півстоліття тому радянськими спецслужбами
Степан Бандера, мабуть, найвідоміший український націоналіст. Його ім’я стало
символом задовго до відкритої війни, яку
Росія з 24 лютого веде в Україні. Степан Бандера – герой та приклад для
наслідування для частини українського суспільства та ворог для російської
пропаганди. Для російських військових він – ознака, за якою вони буквально
полюють за українцями на захоплених територіях. Українські ЗМІ сповнені
розповідями очевидців про те, як російські військові шукали «бандерівців»
серед полонених та затриманих українців. Виправдовуючи вторгнення, президент рф
владімір путін у своєму виступі на Красній площі 9 травня говорив про
неминучість зіткнення «з неонацистами, бандерівцями».
Біографія Степана Бандери тісно пов’язана із Західною
Україною, яка до 1939 року була частиною Австро-Угорщини та Польщі. Він
народився 1909 року в сім’ї священика у селі Старий Угринів нинішньої
Івано-Франківської області. Навчався у Львові, приєднався до підпілля,
вступивши до Організації українських націоналістів (ОУН). У 1930-ті роки
він був одним із організаторів політичних убивств, за що був засуджений у
Польщі та вийшов на волю на початку Другої світової війни. Незабаром в ОУН
стався розкол на помірне та радикальне крило (бандерівці та мельниківці, – ред.),
яке очолив Степан Бандера (ОУН-Б). Під час підготовки нападу нацистської
Німеччини на СССР соратники Степана Бандери пішли на співпрацю з Берліном у
складі двох українських батальйонів: «Нахтігаль» та «Роланд».
Ключова у житті Степана Бандери подія сталася 30
червня 1941 року. Його соратники проголосили в окупованому нацистами Львові
незалежну Українську державу, яку він мав очолити. Сам Бандера перебував у цей
час у Польщі, німецька влада не дозволила йому поїхати на окуповану Україну.
Гітлер ідею української незалежності не підтримав, Степан Анлрійович був заарештований і
поміщений до концтабору Заксенгаузен, де просидів майже всю війну до 1944 року.
ОУН(б) продовжувала на західній Україні боротьбу за незалежність за допомогою
військового крила – Української повстанської армії (УПА). Після невдалої спроби
проголошення української держави німці почали переслідувати та вбивати членів
ОУН(б). Сам Степан Андрійович після війни жив у ФРН, у м. Мюнхені, де був
убитий в 1959 році агентом КГБ Богданом Сташинським пострілом зі спеціального
пістолета з ціаністим калієм.
Уже після смерті Степана Бандеру шанували в
українській еміграції, після розпаду СССР його культ виник на Західній Україні,
де про нього нагадують музеї, пам’ятники та вулиці. Але мешканці центральних та
південних регіонів України продовжували сприймати його у радянській традиції –
негативно. За президента України Віктора Ющенка, який обрався 2005 року, Степанові
Бандері, було присвоєно звання Героя України, але за президентства віктора януковича цього звання його було позбавлено.
Наскільки популярним є Степан Бандера в Україні сьогодні?
Вже після анексії Криму, 2016 року, колишній
Московський проспект у Києві було перейменовано на проспект Бандери.
Ставлення українців до історичної постаті з роками ставало дедалі позитивнішим,
але до нинішньої війни у суспільстві був розкол. Як показало опитування Фонду
«Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова, проведене у квітні 2021 року,
третина українців (32 відсотки) ставилися до його діяльності позитивно і
стільки ж – негативно», – пише «Німецька хвиля».
Експерт Стокгольмського центру вивчення Східної Європи
Андреас Умланд вважає культ навколо Степана Бандери «проявом вибіркової
історичної пам’яті».
За його словами, в Україні Степана Бандеру згадують
насамперед як радикального борця за незалежність, який сидів у в’язниці у
Польщі та в німецькому концтаборі та вбитого КГБ.
«При цьому заплющують очі на те, що як на початку, так
і наприкінці Другої світової війни рух, який очолював Бандера (ОУН),
співпрацював з «третім рейхом», – каже Андреас Умланд у бесіді з Deutsche
Welle.
Експерт зауважує, що серед істориків є дві точки зору
на причини такої співпраці: одні вважають її вимушеною, інші відзначають
ідеологічну близькість.
Німецько-польський історик Гжегож Россолінськи-Лібе співробітник
Вільного університету Берліна та автор книги-біографії Степана Бандери, вважає, що було
і те, й інше.
«Звичайно, Степан Бандера хотів створити українську державу, але
він хотів авторитарну, фашистську державу, якою би він керував як вождь», –
зазначив Гжегош Россолінські-Лібе в інтерв’ю DW.
Обидва експерти зазначають, що в Україні вважають за
краще не згадувати і ще про одну темну сторінку в історії бандерівського руху –
участі бійців ОУН у вбивствах цивільного населення в Галичині та на Волині –
євреїв та поляків. Хоча вони зазначають, що сам Степан Бандера не мав до цього
прямого відношення, бо був у нацистському концтаборі.
Андреас Умланд не вважає Степана Бандеру нацистом,
називає його «українським ультранаціоналістом» та каже, що український
націоналізм часів Степана Андрійовича не був копією нацизму гітлерівської
Німеччини.
Це, на думку німця, серед іншого ускладнює відносини з
Польщею та Ізраїлем. Зокрема, стриману позицію Ізраїлю у нинішній війні він
пояснює «також культом Бандери». Проте ставлення українців до лідера ОУН з
початку війни радикально змінилося. У квітні 2022 року соціологи із групи «Рейтинг»
зафіксували позитивне ставлення до Бандери у 74 відсотків опитаних», – завершує
німецьке урядове видання.
Насправді на Волині та в Україні відсоток прихильників
Степана Бандери ще вищий, а його постать стала символом визвольної війни
України проти рашистських окупантів.
Тому потуги помститися послу Андрію Мельнику за
українських націоналістів періоду Другої світової війни – це ще один приклад
маніпулювання кремлем суспільною думкою на Заході, особливо в ФРН, де існує
велике ідолопоклоніння перед московським карликом.
Не випадково ж «Німецька хвиля» не взяла коментаря в
жодного українського експерта?!
Роман УСТИМЧУК.
На фото «Німецької хвилі»: таким був Степан Бандера.