Звичайно,
буквально у «Всесвітній павутині» справити природню нужду неможливо. Але
використати Інтернет для безконтрольного та безкарного обгаджування всіх і вся
– можна. Найдивніше, що в цьому сегменті публічного простору вітчизняна юридична
наука і практика не знайшли ніяких механізмів захисту добропорядних громадян та
покарання пасквілянтів.
Не буду називати, як саме називається цей «сайт» і
котра з сотень тисяч «громадських організацій» його продукує. І суть не в
цьому, і таких – хоч греблю гати.
Хіба що один визначальний штрих: строчаться, як
правило, подібні пасквілі мовою окупанта. Але – про нас, українців, серед яких
є чимало людей, якими слід гордитися, але й достатньо тих, кого треба
критикувати, тільки ж у межах пристойності.
З чим зустрічаємося натомість?
«Розумово відсталий», «венерично хворий гей», «князь
анархії і неогеноциду», «погони майора для розумово відсталої», «недоумок»,
«ожиріла шльондра», «шизоїд», «мега-хабарник», «шизофренік», «музейне барахло»,
«аферист-акромегалік», «неуч і перевертень», «неадекватна зрадниця»…
Це – про конкретних людей, які представляють різні
сфери державного чи громадського сектору. Лайномет працює енергійно,
перетворивши цей ресурс у «Всесвітній павутині» на справжнісінький туалет із
фепкаліями. І немає на те ніякої ради, бо маємо таке законодавство, котре шле
всілякі кари на журналістів за кожне необачно сказане слово, тероризує цілі
редакційні колективи, які «відхилилися від генеральної лінії», але абсолютно не
помічає морального розбещення та примітивного паплюження честі та гідності осіб,
які елементарно зареєстрували якусь там громадську організацію, а потім від її
імені змайстрували сайт, який використовують для морального терору всіх підряд.
Бо якби це був офіційний засіб масової інформації,
то його можна було б притягнути до відповідальності: законних механізмів
предостатньо. Або хоча б якась соцмережа – невідомий адміністратор в якійсь частині
світу візьме та й заблокує агресивного користувача. А тут – ГО, яка засмічує
інформаційний простір усім, що породжує убога уява і погане виховання його
фундатора, фінансиста та кількох виконавців.
Запитується в задачі: яке розв’язання цієї теореми?
Боронь Боже – я не за запровадження цензури, бо в тоталітарному минулому ми вже
це проходили. Та й у деяких країнах-сусідок яскраво видно, до чого призводить
штучне «закручування гайок». Ні, я про законні та цивілізовані механізми
відповідальності кожного за все сказане та зроблене.
В іншому випадку невдовзі ми поринемо в пучину
суспільства диктату осіб із поганою репутацією, котрі добро вважатимуть злом і
навпаки та примушуватимуть саме так думати всіх інших. Тож чортовий туалет в
Інтернеті вже є, питання, як швидко розбудується цей «квартал поганих запахів».
Володимир
ДАНИЛЮК.
На фото: карикатура на задану тему художника Миколи Волошина.