Доки в сусідніх країнах спостерігається економічна
нестабільність та зростання цін, рядові українці та білоруси беруть на
озброєння перевірений ще в 90-ті метод: «човниковою торгівлею» в пошуках
дешевших товарів раз-по-раз перетинають кордон.
Якщо ціни на пальне в прикордонних регіонах Ратнівського
р-ну Волині та Малоритського р-ну
Брестської обл. фактично зрівнялися, то багато інших товарів у сусідів дешевші,
а в нас, відповідно, дорожчі. Якщо волинська горілка, приміром, вартує менше,
то брестське тушковане м’ясо чи сирки в колодній глазурі вигідніше купувати по
той бік кордону. Тому щодня й шикуються цілі каравани автомобілів з обох боків
пункту пропуску «Доманове-Макрани». Щоправда, рух «човникової» торгівлі не хаотичний,
а чітко організований: у бік України транспортні засоби масово їдуть, як
правило, в першій половині дня, а в зворотньому напрямку – ближче до вечора.
Реєстраційні номерні знаки свідчать, що більшість тут складають або громадяни
Республіки Білорусь, або ратнівчани, котрі придбали в сусідній державі авто і
постійно їх використовують для «малого прикордонного руху». І – ще одна
особливість. в «Домановому» всі автотуристи рухаються по спільних коридорах,
тоді як у «Макранах» існують окремі смуги, де сусіди користуються правом
спрощеного перетину, тоді як всі інші громадяни проходять тривалу та ретельну
процедуру оформлення тимчасового ввезення транспортного засобу в Білорусь як
першу країну держав Митного союзу.
Наш кор..
На фото Романа УСТИМЧУКА: звична картина на «Домановому» – «човники»
повертаються у Білорусь.