Маневицькі
студенти-ядерники – «заручники Криму»?
Кадри
про те, як студенти Севастопольського національного університету ядерної
енергії та промисловості всупереч обставинам «зустрічають» російський стяг
словами «Слава Україні! Героям слава!», облетіли всю Україну. Один із трьох
вузів, що готує атомників, довго тримався. Але з усім добром таки пішов під
крило РФ. Тим часом у «заручниках ситуації» опинилося чимало студентів із материкової
України, серед яких 16 мешканців Маневицького р-ну, який належить до так званої
30-кілометрової зони спостереження Рівненської атомної електростанції.
Сьогодні
батьки стурбовані. Ще недавно вони тішилися тим, що їхні діти навчаються у
престижному закладі, з надією поглядали на сусідню РАЕС, градирні якої видно з вікон
осель кількох населених пунктів Маневиччини. А нині – оббивають пороги
місцевого відділу освіти з проханням підказати, куди звертатися. Телефонують на
гарячі лінії. Постійно тримають зв’язок із дітьми у Севастополі. І не знають
достеменно, що – далі…
Над севастопольським вузом – чужий стяг.
Коли під
час недавнього відрядження ми розмовляли із сільським соціальним працівником,
депутатом Маневицької районної ради Олександром Шкодою із с. Троянівка про
ймовірне скорочення у лавах соцпрацівників, чоловік відверто зізнався: «Як
буде, так буде. Мене наразі хвилює інше. Он син у Севастополі вчиться. За
направленням РАЕС. Має стати атомником. Тепер університет – російський. Кажуть,
їх переводитимуть і в Одесу, і в Київ… Переживаємо за те переведення. Та й якщо
чесно, так добре, як там, ніде не буде. Бо то справді хороший вуз».
А
наступного дня всі медіа демонстрували незламність духу українських студентів
Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості. Серед
тих молодих людей, які виконували Державний гімн України всупереч усьому,
напевно, були й маневичани. І не один батько чи мати на Волині, переглядаючи ввечері
ці тривожні кадри, тамували в собі гнів і сльози.
Що ж
чекає на спудеїв з України? У відділі освіти Маневицької райдержадміністрації
достеменної відповіді на це запитання поки не знають. За словами начальника
відділу Михайла Ліщука, наразі від Міносвіти нема документів, які б чітко
окреслювали хто, куди і чи не головне – на яку форму навчання буде переведений.
«Ми
зібрали списки, повідомляємо батькам, куди треба звертатися за інформацією. Це
все, що наразі можемо зробити. Загалом у цьому університеті навчається 16
молодих людей із району. Щодня приходять батьки, переживають. От сьогодні було
двоє людей з Оконська… Дехто каже, що діти хочуть лишитися там. Міністерство
запевняє про готовність перевести в інші вузи країни, де є такі спеціальності.
Але й спеціальності це особливі. Йдеться ж про атомників. Частина дітей вчиться
за договором із РАЕС, частина – самостійно. Найбільше батьки переживають, чи
буде можливість переведення на державну форму навчання. Поки питання
держзамовлення не вирішено. А це ж сільські родини: де вони раптом знайдуть
кошти, щоб доучувати студентів на платній основі?» – зазначає Михайло Іванович.
Редакція
звернулася з інформацією й до Рівненської атомної електростанції. Чи
переймаються там долею майбутніх працівників, яким, до речі, для
працевлаштування необхідний диплом українського зразка? В управлінні інформації
та зв’язків з громадськістю РАЕС підтвердили: у СНУЯЕтаП за договорами з
атомною станцією на сьогоднішній день навчається 60 студентів, ще 15 – мають
договори без фінансових зобов’язань. Ідеться про молодих людей, котрі є
вихідцями із міст Кузнецовськ, Володимирець, Зарічнянського, Дубровицького,
Костопільського, Володимирецького р-нів Рівненської обл. та Маневицького р-ну
Волинської обл.
«Усі 75
студентів, які навчаються за спеціальностями: атомна енергетика, автоматизоване
управління технологічними процесами, електричні станції, ядерно-хімічні
технології, виявили бажання перевестись в інші вищі навчальні заклади України.
Відділ кадрів ВП РАЕС організовує переведення студентів відповідно до їхніх
спеціальностей. Так, молодих людей, які опановують спеціальність «атомна
енергетика», будуть навчати в Одеському національному політехнічному
університеті та в НТУУ «Київська політехніка». Майбутні спеціалісти з
автоматизованого управління технологічними процесами навчатимуться в ОНПУ, НТУУ
КПІ та Національному університеті «Львівська політехніка». Студенти
спеціальності «електричні станції» продовжать навчання у Львівській політехніці
та у Вінницькому політехнічному університеті. Тим, хто навчався ядерно-хімічним
технологіям пропонують перевестись в Одеський політехнічний університет», –
інформує РАЕС.
На РАЕС працювати мріють десятки молодих маневичан.
Прес-служба
відомства посилається і на слова виконавчого директора з кадрів, праці та
соціальних питань ДП«НАЕК «Енергоатом» Тетяни Алексєєвої, яка підтвердила
стурбованість долею студентів цього вишу:
«На
сьогоднішній день у нас є домовленість із Міністерством науки й освіти України про
те, що наші студенти, які в цьому році закінчують п’ятий курс (спеціалісти) та
4 курс (бакалаври) севастопольського вузу, мають все-таки отримати український
диплом. Ті, хто захоче навчатися в Україні, будуть переведені в інші навчальні
заклади. У цьому плані ми розглядаємо Київський політехнічний університет,
Одеський політехнічний університет, Львівську та Вінницьку політехніки. У нас є
прізвища всіх студентів, котрі бажають перевестися в Україну, й будемо
уточнювати, в які саме вищі навчальні заклади. Буквально кілька днів тому
засідав комітет ВР з науки й освіти, де запевнили, що всі бюджетні кошти, які
були перераховані у Севастопольський університет, далі «йтимуть за студентами»
до їх місця навчання. Тобто захотів Іванов Іван Іванович навчатися в Київському
національному університеті, бюджетні кошти, які були виділені на його навчання
в Севастопольському університеті, будуть перераховані у той вуз, в який він
забажає перейти. І це стосується не тільки денної форми навчання, а й
заочників. Ті заочники, які захочуть перевестися в інші виші, будуть
переведені. Нас запевняють, що до переведених студентів при здачі екзаменів
будуть ставитися лояльно, тобто не переводитимуть їх на нижчі курси».
Українські студенти в Криму демонструють незламну патріотичну позицію.
Усе ж
редакція «Волинської газети» спрямувала запит до Міністерства освіти та науки
України з проханням повідомити про гарантії продовження навчання студентів
Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості в
інших вузах нашої держави на таких умовах, аби втрати країною провідного вишу
не обійшлися втратами для волинських (і не тільки) родин.
Тетяна Алексєєва
А тим
часом після прощання з українським прапором у вузі змінили й ректора. Ще раніше
звільнили кількох викладачів «за розпалювання міжнаціональної ворожнечі». На
сайті навчального закладу є інформація про те, що чимало студентів покидає
стіни донедавна рідної альма-матер. Режимний об’єкт у Севастополі вже
функціонує під російським триколором. Хоча коли в 90-х цей заклад ставав під
крило України, то був усього-на-всього військово-морським інженерним училищем.
Тож саме Україна зробила з нього провідний вуз для ядерників. «Цукерочку»,
смакувати якою судилося росіянам.
Олена
ЛІВІЦЬКА.