На це питання шукають відповіді в найвищих ешелонах
влади та олігархічних колах, і відповідь багато в чому залежатиме від
результатів… місцевих виборів, які повинні відбутися 25 жовтня ц. р.
Поінформована «Українська правда» вирішила виявити
підводні течії, котрі реально впливають на вектор нинішньої вітчизняної
зовнішньої та внутрішньої політики. У статті «Монобільшість для двох. Для чого Коломойський
шантажує Зеленського», опублікованій 8 жовтня ц. р., автори Роман Кравець і Роман
Романюк докопалися до цікавих деталей та надали слово ключовим гравцям.
Отже, хто сьогодні контролює Верховну Раду України:
правляча партія «Слуга Народу», в якої формально 246 народних депутатів (у тому
числі й Вячеслав Рубльов із Горохівського округу №20, який реально агітує за
іншу партію – «За майбутнє», чи хтось інший?
«Не секрет, що в Ігоря Коломойського є багато своїх у «Слузі
Народу». Зараз їх ще побільшало: комусь помогли, комусь «принесли». Думаю, у
нашій фракції у нього уже людей під 40. Якщо додати сюди «За майбутнє» (очолює
народний депутат України від Луцького округу №22 Ігор Палиця, – ред.), то в
Раді Ігор Коломойський може зібрати 60-70 голосів», – розповідає не під запис
один із впливових депутатів «Слуги Народу».
І це досить вагома цифра. Наприклад, сумарні «депутатські
ресурси» іншого олігарха Ріната Ахметова співрозмовники УП оцінюють максимум у
30-40 депутатів: це кілька мажоритарників «Опозиційного блоку» на чолі з
Вадимом Новинським, кілька людей типу Сергія Тарути чи Михайла Волинця у «Батьківщині»
тощо», – зазначається.
У чому суть можливого розвитку подій?
«Українська правда» вважає, що основна мета – змусити
Президента України Володимира Зеленського поділитись владою із «перевіреними
професіоналами». Зокрема віддати крісло прем’єра чи віцепрем’єра Ігореві Палиці.
До речі, сам Ігор Палиця в інтерв’ю УП відкрито
заявив, що партія «За майбутнє» так активно розкручує себе не для місцевих, а
для дострокових парламентських виборів.
За даними УП, зараз партія Ігоря Палиці має серйозні
шанси взяти владу у Рівненській, Полтавській та Черкаській областях. Традиційно
сильні позиції у «приватівців» в Івано-Франківську та на Волині.
На запитання про переговори щодо можливого входження
«За майбутнє» в коаліцію зі «Слугою Народу» Ігор Палиця заявив УП, що «ніколи
не чув таких розмов»:
«Я не переконаний, що наша група погодилась би на
коаліцію, навіть якби була така пропозиція».
Схожу позицію озвучив і сам Ігор Коломойський в
коментарі УП:
«Те, що ви говорите, – брехня. Це фантастика.
Так, монобільшості де-факто немає. Але для чого мені, як ви кажете, щось розхитувати?
І я не хочу, щоб Ігор Палиця став прем’єром. При де-факто президентській моделі
управління, то Прем’єр-міністр – це технічна людина. Це самогубство і
людське, і політичне. Я ж не можу товаришу таке бажати… Щоб зруйнувати
монобільшість, треба самій «Слузі Народу» вигнати 23 людини із фракції. Бо якщо
хтось сам вийде, то партія у них забере мандат. І навіть якщо «слуги» самі
виженуть 23 людини, то вони легко доберуть собі позафракційних. Чи, наприклад, «Довіра»
ввійде – і все».
Таким чином, нова конфігурація влади в центрі
напряму залежить від результатів місцевих виборів, які повинні відбутися 25 жовтня
ц. р. І від цього також залежатиме, а чи «людина Ахметова» Денис Шмигаль
збережеться на посаді глави УМУ, а чи за нових реалій нова більшість обере на
цей пост лучанина Ігоря Палицю.
Власне, судячи з безхребетної поведінки луганського
голови облдержадміністрації Волині Юрія Погуляйка, виконавча влада області
також може цілком усвідомлювати такий сценарій, що в кінцевому результаті
обернеться зміною «губернатора» та його східної команди.
Світлана КОМА.
На фото прес-служби ВРУ: у залі парламенту.