…Наступну
після Великодня неділю називають Провідною Поминальною, Томиною (Хоминою),
Радуницею (Радунцем, Радовницею). Цього дня українці провідують могили своїх
близьких і рідних. Вважається, що після Великодня на цілий тиждень Господь
відпускає душі померлих на землю. У неділю душі приходять на цвинтар, тож рідні
мають змогу з ними «поспілкуватися», здобути певну позитивну енергію. А також
попрощатися, адже цього ж дня вони повертаються назад, на небо. Вітаються з
померлими, тричі постукавши по хресту свяченим яйцем i сказавши: «Христос
воскрес!». Якщо між покійними i живими залишились якісь непорозуміння, слід
попросити вибачення, а також простити їх. Цього дня вони нас чують, тому
вибачать тим, хто завинив перед ними на цьому світі.
Кажуть,
коли у Провідну неділю падає дощ, то котрась із душ плаче, бо Господь не відпустив
її до рідних за земні гріхи. Тож треба щиро молитися за небіжчиків, аби їхня
земна подорож була вдалою. А щоб вони знайшли дорогу до своєї оселі, у хаті
запалюють свічку. На вікні ставлять склянку води. На столі залишають освячені
крашанку та паску. Це роблять для того, щоб небіжчик не був голодним та
спраглим, коли знову повернеться на той світ.