Зовнішнє
незалежне оцінювання (ЗНО) для випускників шкіл цього року таки відбудеться.
Ретрогради з МОНу живуть у старій реальності та чіпляються за заяложені лекала
оцінювання знань випускників допотопного періоду.
Як відомо, в світі лютує Covid-19. Цивілізовані країни,
котрі майже подолали коронавірус, послаблюють карантинні обмеження. Приміром,
дозволяють відкриватися перукарням, будівельним магазинам чи навіть
автомобільним заводам.
Де ситуація загрозлива – обмеження залишають їх у
силі. Наприклад, під питанням проведення офіційних змагань в професійному
спорті. Скасовуються наукові конференції. Навіть літаки між континентами не
літають.
І тільки в Україні випадкові люди у владі, яких
фактично не контролює парламент, діють так, або вони бездітні, або мачухи, або
люди з дрімучого минулого…
Йдеться, насамперед, про хронічно нещасливе Міністерство
освіти і науки України, котре донедавна очолювала 29-річна Ганна Новосад. Прославилася хіба тим, що якось заявила: «В Україні
важко жити на зарплату у 36 тис. грн і мати дитину»…
Перед нею МОН керувала одіозна галичанка Лілія Гриневич: спочатку була народним
депутатом від «Батьківщини», потім перейшла під прапори порошенкової «Солідарності»,
а коли стала очільницею відомства в Кабміні Володимира Гройсмана, то влітку минулого року вже покинула Петра Порошенка та невдало балотувалася
в Верховну Раду України від списку «Української стратегії»… Володимира Гройсмана.
А з 5 березня ц. р. Міністерство освіти у науки
України (після відставки КМУ Олексія
Гончарука та міністерки Ганни
Новосад) тимчасово очолила узагалі штучно призначена без участі Верховної
Ради України землячка глави КМУ Дениса
Шмигаля – Любомира Мандзій:
раніше трудилася в чиновницьких освітянських кабінетах Львівщини, у вересні
2019 р. стала заступницею Ганни Новосад…
Жалюгідний стан українських шкіл та університетів –
в принципі, найкраще ЗНО усіх трьох міністерок: Лілії Гриневич, Ганни
Новосад і Любомири Мандзій. Але
коронавірус показав, що як мінімум остання з них взагалі, мабуть, не розуміє,
що світ змінився. Тому намагається будь-що втримати «золоту акцію» проведення
ЗНО.
Вона, за планами МОН (не плутати з радянським
силовим органом ОМОН – «Отряд милиции особого назначения», – ред.), пройде з 25 червня до 17 липня.
Про це в ефірі телеканалу «Україна 24» у вівторок 12 травня розповіла т. в. о. Міністра
освіти та науки Любомира Мандзій:
«Плануємо проведення ЗНО, починаючи з 25 червня до
17 липня. Перед цим, 15-17 червня, маємо провести пробне зовнішнє незалежне
оцінювання. Щоби було безпечно, працюємо над алгоритмом дій, який має
затвердити Державний санітарний лікар», – сказала вона.
Якщо ж хтось буде хворим на Covid-19, то йому
обіцяють провести сесію пізніше. Коли – не ясно…
Характерно, що план проведення зовнішнього
незалежного оцінювання для цьогорічних випускників шкіл був затверджений ще
наказом Міністерки освіти і науки України Лілією
Гриневич від 9 липня 2019 р. №947. Ним було ухвалено такий календарний план
підготовки та проведення ЗНО:
Математика – 21 травня, Українська мова та
література – 26 травня, фізика – 28 травня, іспанська, французька, німецька
мови – 1 червня, англійська мова – 2 червня, історія України – 4 червня, біологія
– 9 червня, географія – 11 червня, хімія – 15 червня.
Однак, фактично з березня ц. р. старшокласники шкіл
не відвідують. Коронавірус не спадає, тому карантинні обмеження тривають, і чи
будуть вони скасовані після 22 травня ц. р. не знає навіть глава уряду Денис Шмигаль.
То скільки часу будуть змушені готуватися до ЗНО
випускники, яким навіть «Останній дзвоник» скасували? До серпня, як передбачає
другий варіант дій від Любомири Мандзій?
Чи до вересня а то й жовтня?
А як будуть організовувати вступну кампанію вищі
навчальні заклади?
Тому, щоб не створювати рукотворних проблем, у
профільному парламентському комітетах мали б підказати МОН адекватний та
адаптований до коронавірусних інший варіант завершення старшокласниками
навчального року та механізму вступу у вищі навчальні заклади. Наприклад, бали
з тих чи інших предметів можна вивести за простою формулою, основні показники
якої грунтувалися б на оцінках в атестаті. Так, як обмінювалися свого часу,
наприклад, німецькі марки на євро: є курс обміну, і його всі чітко розуміють та
враховують. Звичайно, можливі й інші варіанти, але їх треба розробляти і
розглядати, а не носитися з докоронавірусним ЗНО як із торбою з писанками перед
січневими святами! В усякому випадку, ДПА для девятикласників додумалися ж
узагалі скасувати!
Але ніхто нічого в цьому плані не робить. Тільки
одні обмеження накладаються на попередні заборони. А в заручниках – 16-річні
випускники, їхні вчителі, батьки, і, звичайно, університети та інститути, котрі
чекають на першокурсників.
І якщо МОН – не ОМОН, то невже ЗНО – це дно?
Світлана
КОМА.
Ілюстративне
фото з порталу «Znoclub.com».