Майже три місяці минуло відтоді, як у Ковельському р-ні сталася
авіакатастрофа. У результаті падіння біля с. Скулин загинули двоє громадян
України, а на місці надзвичайної події було виявлено велику партію цигарок
білоруського виробництва.
Розслідуванням справи зайнялися транспортна прокуратура і управління МВСУ
на Львівській залізниці. Проте ні перші, ні другі не спішили надавати
інформацію. В день падіння «Ан-2» журналістам узагалі заборонили наближатися до
розбитого літака. І це зрозуміло.
Бо згодом з неофіційних джерел вдалося з’ясувати: біплан польського
походження в Україні використовувався нелегально. Прикріпивши номери розбитого
на Житомирщині літака, скулинський двійник курсував просторами не лише України.
А ящики з білоруськими цигарками недвозначно натякали на причетність «Ан-2» до
контрабандного промислу.
Проте навіть за місяць після трагедії правоохоронні органи не захотіли
пролити світло на надзвичайну подію. Навіть на запитання, скільки часу і які
кордони перетинав літак, волинський прокурор із нагляду за додержанням законів
у транспортній сфері Олег Лісовецький сказав, нібито ми цікавимося фактами, які
ще тільки належить довести.
І це при тому, що спостережливі мешканці с.Скулин упродовж тривалого часу
бачили за селом літака, чули роботу його двигуна і неодноразово спостерігали за
«Мерседесом», який їхав у сторону закинутого аеродрому або перед вильотом
«Ана», або після його посадки.
У відмові надавати коментарі правоохоронці посилалися на відсутність
результатів експертизи Національного бюро розслідувань, якому для отримання
повних даних виділялося 60 днів.
Термін давно вже вийшов. Утім і зараз транспортна міліція інформації не надала.
Бо справа, виявляється, із Києва до місцевих правоохоронців кримінальна справа не
повернулася.
Як вдалося з’ясувати «Волинській газеті», падінням «Ан-2» тепер займається
Служба безпеки України. «Чому?» – запитаєте. Бо під час розслідування таки вдалося
довести причетність пілота й пасажира до правопорушення куди масштабнішого, ніж
«Порушення правил повітряних польотів, що спричинило загибель людей»» (саме за
такий злочин було розпочате кримінальне провадження, а факт був внесений до
Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Із достовірних джерел стало відомо, що до ст. 281 ч. 3 Кримінального
кодексу України у скулинській справі додалася
ще одна – ст. 334 «Порушення правил міжнародних польотів». Тобто перетин
кордону все-таки мав місце. За що, очевидно, й поплатився посадою керівник
прикордонного відомства Республіки Білорусь.
Про причетних до незаконних міжнародних польотів із української сторони –
мовчанка. Як зрештою, із польської, куди, швидше за все, і прямували
контрабандні цигарки.
Спеціалісти СБУ наразі не готові прояснити ситуацію. Кажуть: аби отримати
повну доказову базу, надіслали велику кількість інформаційних запитів. У які
відомства і яких держав – таємниця.
Хоча ми довідалися, що «листи щастя» від СБУ надійшли, приміром, до
керівництва Луцького прикордонного загону.
Факт отримання запиту від Служби безпеки України підтвердив заступник
начальника Луцького загону – начальник штабу Олег Шевченко. Які саме запитання
значилися в запитах, підполковник не уточняв: мовляв, усі вони зводилися до
натяку про нібито погану охорону державної межі. Але як працівникам спецслужб,
так і журналістам «Волинської газети» Олег Петрович пояснив: зелені кашкети
контролюють кордони України на поверхні землі та води. А все, що на ділянці
кордону відбувається під землею, над землею, під водою, – в компетенції
Збройних сил України.
– Єдине, що ми зобов’язані зробити в разі виявлення якихось порушень
кордону в повітряному, підводному чи підземному просторі, – так це оперативно
повідомити армійське керівництво, – зазначив Олег Шевченко.
Такий вид співпраці, за словами підполковника, ефективно функціонує на
теренах Закарпаття. Бо саме там порушники кордону досить часто використовують
повітряний транспорт, аби переправити контрабандний товар.
– Там чітко відпрацьована схема боротьби з «авіапорушниками», передбачено
відеофіксацію моменту їх затримання та вилучення забороненого товару. Всі ці
заходи є обов’язковими для отримання доказової бази й відповідно – притягнення злочинців
до відповідальності, – пояснив начальник штабу Луцького загону.
Проте для Волині, зазначає керівник, застосування контрабандистами
авіатранспорту не є типовим.
– Від початку року на ділянці, яку охороняє Луцький прикордонний загін,
можна говорити лише за два подібні факти. І то – підозру на них. Один раз наші вартові
чули гул, подібний до звуку мотора дельтаплана. В другому випадку бачили силует
апарата, який летів дуже низько над землею. А щодо притягнення осіб до
відповідальності, то лише житель Ратнівського району був покараний за
несанкціоновані польоти на території прикордонних районів (у тому випадку
використовувався мотодельтаплан). Утім, – зазначив Олег Шевченко, – свою
причетність до перетину державної межі із застосуванням авіатехніки чоловік
категорично заперечив. Адже чудово знав: доказової бази в нас просто не
існувало. А придбання мотодельтаплана затриманий пояснив потребою обприскувати
поля.
Після отримання такої інформації виникло до прикордонників запитання: невже
й на українсько-польській ділянці (яка водночас є межею з Європейським Союзом)
нема достатнього устаткування для визначення рухомих об’єктів (а в разі потреби
– їх знешкодження)?
– Наші польські колеги мають тепловізійні комплекси відеоспостережень. Ці прилади
фіксують наявність об’єктів у повітряному просторі. Та коли йдеться за рухому точку,
то визначити відстань до неї можна лише приблизно. Бо, – пояснив Олег Шевченко,
– з тепловізійного комплексу промінь доходить до точки, повертається назад і
каже про відстань до неї в конкретну мить. Але датчик не визначає, в
повітряному просторі якої держави перебуває рухомий об’єкт.
Що ж до чуток про перехід волинських контрабандистів до повітряних методів
роботи (коли до дельтаплану кріпляться ящики з цигарками, під покровом ночі
перелітають через кордон, прямо з повітря скидаються на обумовлену територію, а
сам дельтаплан, навіть не приземляючись, повертається на простори Волині), то
прикордонники запевняють: ні українські вартові, ані їхні білоруські та
польські колеги подібних порушень не фіксували.
Відтак про скулинський «Ан-2» світла пролилося не багато. І це при тому, що
неофіційні джерела давно вже розповіли: біплан упав тому, що транспортував
непосильну для своїх потужностей кількість цигарок. Через перевантаження машини і погану видимість (усе відбувалося вночі) пілот
допустив помилку під час посадки, недотягнувши метрів із 600 до аеродрому літак,
колесами зачепився за землю й на швидкості став перекидатися. У результаті –
навпіл розламаний біплан, розкидані ящики з товаром Гродненської тютюнової
фабрики, що в Республіці Білорусь, та двоє загиблих.
А найголовніша в цій трагедії таємниця – хто ж організував, контролював і кришував
цей небезпечний бізнес – так і лишається не розкритою.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
На фото автора: цигарки ціною в життя; скулинський двійник розбитого на Житомирщині
літака теж завершив трагічно.