Законопроєкт №13273 «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» підтримали 273 парламентарі. Період умиротворення антиукраїнських елементів в українськвй владі завершився.
Його головні положення:
на законодавчому рівні даються визначення політики пам’яті, місць пам’яті, злочинів проти українського народу тощо.
Український інститут національної пам’яті визначається як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує політику у сфері національної пам’яті.
Визначаються основні засади та напрямки політики національної пам’яті, завдання органів влади і самоврядування з її реалізації.
Передбачено ухвалення урядом державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.
Передбачено наскрізну реалізацію політики пам’яті в діяльності музеїв, закладів освіти тощо.
Збереження і захист національної пам’яті, захист державної мови, охорона культурної спадщини визначаються одними з головних елементів національних інтересів України і складовими національної безпеки.
Нагороди, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року нагороджувалися борці за незалежність України в ХХ столітті, визнаються державними нагородами України.
«Український інститут національної пам’яті відтепер — центральний орган виконавчої влади! Це робить політику нацпам’яті не «додатком» до культури, а одним із ключових напрямів державної безпеки. Бо без сильної інституції важко системно проводити деколонізацію і захищати українську ідентичність», – наголосила народна депутатка Соломія Бобровська з сусідньої Рівненщини.
Крім того, як пише «Історична правда», законопроєкт також стосується питання декомунізації та деколонізації в Україні. Зокрема, вилучення символіки російської імперської політики та комуністичного режиму, виправлення дат на 1939-1945, забезпечення написів українською мовою на місцях пам’яті Другої світової війни.
У законопроєкті йдеться, що територіальних громад будуть приведено у відповідність з назвами центрів цих громад. Також названі з дотриманням закону вулиці, площі тощо не можуть змінювати назви упродовж 10 років після їх найменування чи перейменування.
Голови місцевої влади повині автоматично впродовж 6 місців завершити процес декомунізації, якщо цього не станеться, точерез 3 місяці своїми рішеннями це зроблять начальники обласних військових адміністрацій.
Народний депутат України Володимир В’ятрович так прокоментував законопрєкт:
«Державна політика національної памʼяті врешті буде здійснюватися системно, в рамках спеціального закону».
Світлана КУЛЯ.
На фото «Історичної правди»: результати голосування за закон.