Епопея із обранням керівника суду цієї
судової установи триває кілька тижнів. Після надання темі резонансу подальші
кроки щодо виборів голови відбувалися під пильним контролем активістів та
журналістів. Подейкують, посаду голови суду дуже прагнула зайняти знову т. в.
о. голови (а донедавна й повноцінний голова цього суду) Марія Александрова. Але
принципова люстрація у цьому випадку сталася.
24 квітня під час зборів, на яких
головувала сама Марія Александрова, служителі Феміди не визначилися із
кандидатами на посади керівника. Судді не дійшли згоди навіть щодо порядку
денного та оголосили збори закритими.
Відтак укотре для розгляду питання щодо
обрання голови судді зібралися вранці 29 квітня. Судді визначилися, що
голосування буде таємним. Але до волевиявлення не приступили, позаяк надійшло
клопотання судді Валентина Дмитрука, в якому він просив перенести засідання на
16 год., позаяк має намір висунути свою кандидатуру, а наразі проходить медичне
обстеження і перебуває за межами обласного центру.
О 16 год. збори продовжили роботу . Т.
в. о. голови суду Марія Александрова пояснила присутнім процедуру обрання
суддів на адмінпосади. Згодом, попри норми регламенту, слово взяв лідер «Правого
сектору» Волині Павло Данильчук і нагадав: так званий закон про люстрацію
суддів, що вступив у дію з 11 квітня, не має реальної сили, якщо керівників
судів обирають в закритому режимі: «Ви переобирайте голову чи не переобирайте.
Але знайте: представники революційних організацій будуть пильно стежити за
вашою діяльністю».
Олександр Лозовський
За мить стали відомі кандидатури: Марія
Александрова, Олександр Лозовський. А от Валентин Дмитрук заявив, що знімає
свою кандидатуру.
Голосували судді у нарадчій кімнаті, до
якої перед цим дозволили увійти активісту Іванові Мирці, аби пересвідчитися, що
кімната порожня. Результат: 11 голосів із 16-ти судді віддали за Олександра
Лозовського.
Після оголошення підсумків новий голова
Волинського окружного адмінсуду взяв слово і зазначив, що з великою повагою
ставиться до колективу, дякує за довіру і окремо дякує журналістам, які були
присутні на зборах суддів. А працювати буде так, аби виправдати довіру тих 11
колег, які його підтримали, а 5-м – довести, що ті помилилися.
Обраний керівник виглядав схвильованим. Окрім
того, мав перебинтовану руку, що помітно кровила… Напевне, це не має жодного
стосунку до процесу обрання його на посаду, але відкриту рану можна сприймати
символічно. Принаймні такою відкритою раною для українського народу завжди
будуть події Майдану і ті ідеали, за які там умирали люди. Думається, керівник
про це пам’ятатиме завше. Хоч обрали його лише на 1 рік.
… До речі, одними з перших побажань до
нового керманича, озвучених у залі суду колегами, були слова головуючого на
зборах Володимира Ковальчука. Він висловив сподівання, що Олександр Лозовський
першим чином доведе до ладу приміщення суду. Що не може не викликати подиву. Бо
скільки не говори про закон і справедливість, судді живуть приміщеннями та
умовами роботи.
З приміщенням цього суду – окрема тема.
Щоб облаштувати «гніздечко», адмінсуд не погребував військовим комісаріатом, який
«турботливо» поспішили виселити. Законно, звичайно. Тепер чимала будова пустує.
В країні – війна. На дверях напис: «Воєнком у Теремно». На згадку про
попередніх власників лишився тільки плакат на стіні – про престиж Збройних сил.
А ще – адмінсуд відгородився кованим
парканчиком, зайнявши місце на узбіччі вулиці, де роками стояла зупинка
громадського транспорту. І нині судді дбайливо паркують свої автомобілі на
подвір’ї установи, а всі інші, хто сюди приїздить у пошуках правди, …попід
драмтеатром, що навпроти. А відтак і виникає запитання: що розбудовують
служителі Феміди – судову владу чи приміщення?
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: Марія Александрова та Володимир Ковальчук.