Чому уряд і парламент перекладають власну безвідповідальність за виконання законів на плечі місцевої влади?
Ще 21 лютого ц. р. «Волинська газета» опублікувала фейлетон під заголовком «П’яте колесо». В ньому розповіли з гумором та сатирою, як пацієнт обласного геріатричного центру, інвалід 2 групи Олексій Артамонов звернувся на «гарячу лінію» Кабміну з простим питанням: чому уряд не забезпечив 50-відсоткову компенсацію за проїзд пільгових категорій громадян автомобільним транспортом?
Далі ми детально розповіли, як звернення «спустили» на рівень області і як голова облдержадміністрації детально пояснив, що на рівні області грошей для компенсацій немає і що вже давно підписав розпорядження щодо пошуку відповідного фінансування на рівні органів місцевого самоврядування, де грошей також негусто…
Щоб з’ясувати, чому ж у Києві не хочуть виконувати власноруч прийнятих законів, редакція звернулася до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія і Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.
На момент написання цієї статті останній ще не знайшов часу для написання відповіді, хоча передбачений законодавством місячний термін розгляду інформаційних запитів уже минув.
А от у парламенті відреагували. Точніше, зіпсували 3 чистих аркуші паперу на, по суті своїй, пустопорожні відповіді…
Отже, на доручення спікера розглянули звернення в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Тут взяли до уваги «невиконання органами державної влади вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб із інвалідністю» в частині 50-відсоткової знижки вартості проїзду пасажирським транспортом загального користування», «відсутність коштів у Законі України «Про державний бюджет України на 2019 рік» на пільгове перевезення відповідних категорій громадян» і необхідність «вжиття відповідних заходів щодо безумовного забезпечення пільгових категорій громадян пільговим проїздом пасажирським транспортом загального користування».
Голова комітету Сергій Каплін повідомив, що з проблемою ознайомлено всіх членів комітету.
Тому вирішено:
«З огляду на підвідомчість порушеного питання та відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення надіслати за належністю до Кабінету Міністрів України для розгляду та надання відповідних роз’яснень».
Надійшли листи з Волині і до Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.
«Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб із інвалідністю першої групи або дітей із інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період із 1 жовтня до 15 травня», – написали у відповіді речі, відомі кожному перехожому.
Питання ж стояло в іншому: чому на ці потреби не передбачено грошей у Державному бюджеті?
«Постановами Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. №354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» і від 16 серпня 1994 р. «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. №354» передбачено право пенсіонерів за віком і осіб із інвалідністю на безоплатний проїзд на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та міських маршрутах.
З 1 січня 2017 р. відповідно до внесених Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 20 грудня 2016 р. змін до Бюджетного кодексу України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян покладено на видатки місцевих бюджетів», – зазначається у відповіді, де фактично підтверджується, що уряд Володимира Гройсмана подав проект Державного бюджету України на 2019 р. без коштів на компенсацію пільгового проїзду, а Верховна Рада схвалила його саме в такому вигляді.
То хто ж повинен платити за виконання законів, ухвалених на державному рівні?
«З огляду не зазначене, Комітет визначив за доцільне звернутися до Волинської облдержадміністрації з проханням забезпечити реалізацію права осіб із інвалідністю на пільговий проїзд», – написав голова комітету Олександр Третьяков.
Тобто, парламентський комітет Олександра Третьякова, не бажаючи псувати стосунків із урядом Володимира Гройсмана, не додумався ні до чого банальнішого і безперспективнішого, як відправити звернення Олексія Артамонова по другому колу туди, звідки він і починав пошуки шляху до істини – на рівень області!
Зрозуміло, голова облдержадміністрації Олександр Савченко знову накладе резолюцію на парламентському циркулярові з проханням (теж на підставі чинного законодавства) до місцевої влади вирішити проблему пільгового проїзду осіб із інвалідністю за рахунок місцевих коштів. А їх, як відомо, на рівні ОТГ, сільради, району чи області – катма.
Але ж суть звернення і Олексія Артамонова, і редакції газети до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія полягала зовсім в іншому: найвищий законодавчий орган держави, який формує бюджет України та призначає уряд, повинен навчитися виконувати власноруч ухвалені закони не за чужий рахунок, а з використанням державної казни! В тому числі – примушувати Кабмін подавати такий проект бюджету, де будуть передбачені всі необхідні статті видатків!
Як бачимо, парламентські і кабмінівські верхи не тільки не знають, як живуть низи, але й демонструють повне небажання виконувати власноруч ухвалені закони та реально допомагати особливим категоріям співгромадян… І це – діагноз.
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора і Дениса КРИВОПАЛОГО: Верховна Рада України; парламент із висоти пташиного польоту.