Історичною назвав зустріч у Луцьку Уповноважений Президента Юрій Павленко.
І не тому, що вона в часі збіглася із Всеукраїнським днем молитви за сиріт,
а через те, що проблема сирітства об’єднала на Волині виконавчу та
представницьку владу, міліцію, прокуратуру і навіть священиків. Тож тема «Дитина-родина»
стала ключовою під час розмови Юрія Павленка з головами облдержадміністрації
Борисом Клімчуком і облради Володимиром Войтовичем, Луцьким міським головою
Миколою Романюком, духовенством різних конфесій і всіма тими, кому не байдужа
проблема сирітства.
Початком цієї розмови стала в неділю спільна з волинянами молитва за сиріт
у Свято-Покровській церкві м. Луцька. Тим, до речі, особлива, що правив Службу
Божу митрополит Луцький і Волинський Ніфонт, який сам зростав сиротою.
– Православна церква ніколи не лишалася осторонь проблем сирітства. Ми
постійно допомагаємо інтернатам. Але скільки іграшок цим діткам не привозь, їхні
очі все одно лишаються сумними. Бо найбільша мрія такої малечі – мама і тато, –
звертаючись до прихожан, зізнався отець Валентин Марчук.
– І тільки ми, дорослі, можемо цим діткам помогти, – додав присутній на
молебні Борис Клімчук. – Адже любити весь світ – це просто. А от полюбити одну
конкретну дитину – набагато тяжче.
Як же зробити так, аби дитині зберегти рідних батьків, аби осиротілій
подарувати нову сім’ю, аби дорослій сироті дати підтримку й допомогу – ось ті
найважливіші питання (й на перспективу завдання), які обговорювалися під час
візиту Юрія Павленка на Волинь.
Отож: запобігти сирітству. Учасники Волинської Ради Церков, які зустрілися
з Уповноваженим Президента, зійшлися на думці: проблема надто глибока. Бо після
війни діти без батьків – це зрозуміло. А чому так відбувається сьогодні –
питання до тих, які кидають свою малечу для «життя без клопоту», які міняють її
на горілку чи розмінюють на заробітчанські євро.
– Кожен із нас, тут присутніх, не повинен лишатися осторонь навіть
«зародків» майбутнього сирітства, – зауважив митрополит Михаїл, керуючий
Волинською єпархією Української православної церкви Київського патріархату. –
Небажана вагітність, розлучення, скандали в родині – дуже часто першим
порадником у цих проблемах стає священик.
Тому саме він може підтримати прийомну родину, якій лихослови закидають:
мовляв, заробляєте на сиротах (і таких Борис Клімчук назвав «баба Галя з чорним
піднебінням»). Саме настоятель разом із іншими небайдужими людьми покликаний допомогти
сім’ї у тій чи іншій ситуації.
Причому не тільки і не стільки грішми. Тож Волинська єпархія УПЦ за
підтримки Уповноваженого Президента запроваджує в Луцьку пілотний проект під
гаслом «Кожній дитині – родина». І якщо співпраця священика та соціального
працівника дасть хороші результати, цю програму можна буде реалізовувати по всій
Україні.
– Також болючою стала проблема дітей заробітчан, які подалися за кордон,
щомісяця надсилають пару сотень євро, але ці гроші калічать дитину, лишаючи без
основного – уваги, ласки, любові, – продовжив Юрій Павленко. – Дуже турбує
ситуація, коли дітям із проблемних сімей ставлять діагноз «розумова
відсталість» і забирають до спецінтернату. А в обмін на п’ятиразове харчування
позбавляють дитину нормального розвитку і повноцінної родини.
Наступна теза розмови: знайти нову сім’ю дитині, яка все-таки лишилася без
рідних батьків.
– Бо якими б чудовими не були умови в інтернаті, його вихованця все одно
називатимуть «дєтдомовський», – зізнався Борис Клімчук, наводячи факти із
власного минулого. – Це поняття має відійти в минуле. Тому навіть інтернати на
Волині вже перейменовані в ліцеї. Хоча й того мало. Необхідно, аби кожна дитина
мала тата й маму.
В цьому плані наша область – серед кращих в Україні. Бо в нас лише одиниці
відмовляються від своїх чад, а охочих забрати маля стільки, що черга – на сім
років уперед! Як показник, на Волині із 1 тис. 804 сиріт лише 91 виховується в
інтернаті. І то це, в основному, діти із серйозними вадами або ті, яким
виповнилося більше 12-ти.
Відтак логічно ми підійшли до третьої тези розмови: допомога сиротам, які
прямують у доросле життя. Як зазначили учасники зустрічі, за орієнтир тут варто
взяти три моменти: освіта, робота, житло.
І Волинь у цьому сенсі знову серед перших в Україні. Адже, зазначив
Володимир Войтович, волинські депутати завжди одностайні в підтримці дітей, тому
в області діє декілька регіональних програм, спрямованих на допомогу сироті.
А як вони реалізовуються, найліпше продемонструвала в Луцьку зустріч Юрія
Павленка із прийомною родиною Устінових. У День молитви за сиріт Настя, Олена
та їхній брат Назар отримали двокімнатну квартиру в одній із новобудов
обласного центру.
– Ця квартира вже з ремонтом. Її площа – 70 квадратних метрів. Оснащена
індивідуальним опаленням. Половину коштів для придбання житла перерахувала
обласна рада, ще половину ми виділили з міського бюджету, – пояснив Луцький
міський голова Микола Романюк.
А на додачу до квартири сім’я Устінових отримала холодильник від Юрія
Павленка, газову плиту від обласної влади і пральну машинку – від міської. «Це
хороший старт для самостійного життя», – зауважив Борис Клімчук. І відрадно, що
для подібного «старту» Волинь уже цього року знайшла 3 млн грн. Бо таким чином
25 обездолених дітей отримали нове житло, а ще 19 сиріт побачили ремонт у
власних оселях.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.