Ще раз доводиться говорити на болючу шкільну тему. Бо скоротити до мінімуму виступи чиновників на першовересневих лінійках – добре. Але примусити їх виконувати елементарні функції – набагато важливіше.
Отже, Міністерство освіти і науки України за останніх 10 років тільки тим і займається, що під приводом реформ перекладає проблеми з пустого в порожнє. Ще за одіозного регіонала Діми Табачника почали реформу школи, але так її й не завершили… Мало того: ліквідація під виглядом «неперспективних» сільських шкіл узагалі може розцінюватися як свідоме знищення фундаментальних основ української освіти.
Та про все по порядку. Що головне у школі? Учень. Потім – учитель. І лише далі – всі інші. І аж ніяк не міністерство чи райвно мають бути на першому місці.
У нас – все навпаки. Як тільки нова мітла потрапить за партійною квотою в крісло урядовця, так зразу береться по живому відривати та викидати досвід попередників. А в результаті ніхто про самих дітей і не думає…
Починаючи «рехворму», нові програми створили, дітей у 6 років за парти посадили. І що? Щороку у вересні одна й та сама картина: немає шкільних підручників!!! Ніби раніше ніхто не знав, що будуть нові програми, за якими треба спочатку написати, а потім видрукувати книжки…
І тому десятки тисяч волинських дітей без книжок по півроку «навчаються» вже 10 років підряд. Ніхто вимог програми не послаблював, тому й успішність, ясна річ, почала шкутильгати.
Ну, думалося, після «Революції гідності» щось зміниться на краще. Далебі! «Нова» міністерка Лілія Гриневич наприкінці серпня розкрила очі і побачила, що багато нових книжок нікчемні за своїм змістом. Чиновниця, яка раніше очолювала профільний парламентський комітет від «Батьківщини», а потім зрадила Юлію Тимошенко та перебігла до таких самих відступників Леді Ю –Андрія Парубія, Арсенія Яценюка і Арсена Авакова – в «Народний фронт» (завдяки цьому отримала пост міністерки), публічно заявила, що нарешті ознайомилася зі змістом підручників і виявила в них катастрофічні помилки та навіть слід «руского міра». Це, мовляв, і є основною причиною, чому підручники не можна друкувати зараз, а треба спочатку переробити, і вже потім доставити у школи.
Ви в це вірите? Я – ні. Бо кожен чиновник такого рівня має стосунок до якоїсь своєї друкарні, яка просто не встигає виготовити достатню кількість книжок…
Вершиною ж ідіотизму в міністерських кабінетах стала химерна ідея примусити нинішніх десятикласників у 2020 р. складати ЗНО з української мови за новим правописом. Уявіть собі: діти вчили рідну мову за одними законами, а буквально через рік мусять дати правильні відповіді за зовсім іншими!
Тому, на жаль, немає різниці, яке прізвище в міністра освіти – Табачник чи Гриневич. Всі вони одним миром мазані…
Світлана КОМА.
Фото з порталу «Телеканалу Z».