23
травня виповниться 80 років із дня вбивства агентом НКВД СССР у Нідерландах
першого керівника ОУН Євгена Коновальця, який в 1919 р. перебував на Волині як
тимчасово інтернований польською владою офіцер армії Української Народної
Республіки.
Чому нинішні патріотичні сили фактично відцуралися
від основоположника Організації українських націоналістів, який стояв і біля
витоків її попередниці Української військової організації, наразі чітку
відповідь дати важко. Степан Бандера, який у 1940 р. заступив Євгена Коновальця на чолі однієї з
гілок ОУН, тоді як Андрій Мельник
продовжував очолювати другу, нині набагато популярніший та вживані ший. Але без
Євгена Коновальця не було б ні Андрія Мельника, ні Степана Бандери…
Пісня під назвою «Про Євгена Коновальця»
знайдена автором цих рядків серед багатьох артефактів історії боротьби ОУН і
УПА на Волині. Вона написана чудовим каліграфічним почерком у зошиті-книжці,
дата невідомого упорядника та місце написання вказані так: «Постій. 6 березня 1949 року».
«Про Євгена Коновальця» – твір, доволі актуальний і
зараз. Історична стилістика в ньому збережена повністю:
«Там, далеко в Роттердамі, сталася новина:
Вбили наші воріженьки найкращого сина.
Пішов від нас рідний батько в глибоку могилу
Заплакала Україна за ним, затужила…
Не тіштеся, воріженьки, що ви батька вбили:
Ані Москва, ані ляхи не вбють нашу силу!
Не тіштеся, москалища, що Герой в могилі,
Бо у нашій Україні ростуть нові сили!
В Україні нові сили вибухнуть вулканом,
Тоді наша Україна Самостійна стане.
Як проженем з України ворогів поганих,
Впадуть із Отчизни навіки кайдани.
Запанує в Україні наша сила рідна
Залопоче волі прапор навіки побідно!».
Слід нагадати: Євгена Коновальця 23 травня 1938 р. у
м. Роттердамі вбив кадровий співробітник НКВД Павєл Судолплатов.
Володимир
ДАНИЛЮК.
На
фото з архіву: таким був Євген Коновалець.