Яким цього року стане навчальний процес?
Мине ще 4 дні – і школярі України сядуть за парти. Не
всюди, правда. Бо ж в областях, котрі вже охрестили «проблемними», навчальний
процес зі зрозумілих причин розпочнеться лише 1 жовтня. І то – за оптимістичних
прогнозів. Не таким, як звикли, він буде і в нас.
Звісно, не випадково тема першого уроку – «Україна –
єдина країна», а протягом усього року в школах проведуть цикл уроків мужності –
на зустріч із дітьми запрошуватимуть військових, котрі були у зоні АТО. Про це діти
писатимуть твори, переглядатимуть відео. То – загальноукраїнська практика, про що
стало відомо під час відеоселектору за участю міністра освіти та науки Сергія Квіта.
А от інформація про шестиденне навчання та перенесення
весняних канікул у Луцьку сколихнула спочатку місцевий інтернет-простір. Як
тільки ці чутки поширилися поміж волинянами, ми звернулися за коментарями до
тих, хто в містах та селах області вершить учнівську долю.
Першим, хто на Волині прийняв рішення, яким буде
навчальний процес 2014-2015 рр., стало управління освіти Луцької міської ради.
Начальник відомства Олег Гребенюк на прохання прокоментувати, як і чому, одразу
показує лист, підписаний Сергієм Квітом, де зазначено: у зв’язку із ситуацією
через обмежені енергоносії профільне міністерство рекомендує з нового
начального року повною мірою скористатися можливостями, які надає нам закон про
освіту.
А там декларується право місцевих керівників змінювати
структуру навчального року. Словом, головне, аби вклалися в рамки програми і
виконали її, а в шестиденний робочий тиждень чи під час передбачених канікул це
відбудеться – вирішувати керівникам навчальних закладів за погодженням із
відповідним органом освіти. Та й тривалість канікул не можуть зменшувати – її
мають право тільки змістити.
Школярі 1937-го.
– Тож ми вирішили, що тиждень осінніх канікул перенесемо
на грудень, а весняних – на січень. Так зимові збільшимо максимально – адже
підтримувати у школах у холодний період такий температурний режим, як того
вимагають, у процесі навчання не матимемо можливості, – запевнив чиновник. – А
для дітей організуємо різноманітні розважальні заходи: це й екскурсії, і змагання
із зимових видів спорту – підготуємо цілу програму.
Тож спочатку запропонували: перенісши канікули та
перевівши школи на шестиденне навчання (воно розпочнеться із суботи 20 вересня
– перших субот не чіпатимуть, щоб діти адаптувалися), вдасться досягнути
максимуму – взимку канікули триватимуть не з 29 грудня по 11 січня, як зазвичай,
а з 6 грудня по 1 лютого. Причому в Луцькому міському управлінні рекомендували
директорам шкіл, аби відпрацювання по суботах не стосувалося учнів 1-4 класів.
– Ми також написали лист за підписом міського голови до Міністерства
освіти з проханням дозволити продовжити навчальний рік до середини червня.
Цього ми не можемо самостійно вирішити, – продовжує Олег Володимирович. – Бо це
– період проведення ЗНО. Якби таке стало можливим, то й мали би довші канікули
і не довелося би відпрацьовувати по суботах у другому півріччі. Чекаємо
відповіді.
Але не все підтримали на рівні області. Начальник
управління освіти і науки облдержадміністрації Валентина Загрева не приховує
емоцій:
– Ми не могли осягнути: як це – діти два місяці будуть
незайняті! Стали обговорювати. Тож Олег Володимирович дещо змінив рішення:
суботи таки будуть чіпати, але через одну. А канікули взимку триватимуть із 13
грудня по 25 січня. Будуть зимові свята – якось організуємо дозвілля дітей.
Телефонуємо у Ковель. Віктор Бичковський, начальник
управління освіти Ковельської міської ради, каже:
– Є такі питання. Про економію палива тепер не говорить
хіба лінивий. Якраз із цього приводу сьогодні мав розмову з керівництвом
області. Моя позиція така – нехай уже буде шестиденка, але не можна забирати у
діток весняні та осінні канікули. Та й навіть дорослі відпочивають два дні на
тиждень. Тож ми суботи чіпати не будемо. Сьогодні розмовляли із Нововолинським
начальником управління освіти: його позиція приблизно така ж. Але рішення повинні
прийняти на рівні області: не може бути так, що у Луцьку – одне, а в Ковелі –
інше.
Є ще один момент. Школи, зокрема у Луцьку, переповнені,
тож доводиться працювати у підзмінку. Не у другу зміну, зауважте. Заради того,
щоб її уникнути (якщо навчання розпочинається о 13.00, то це вже друга зміна, а
цього у нас не хочуть допускати). Так-от, дітям доводиться розпочинати робочий день
якщо не о 8:15, то 8:30. І так – шість днів на тиждень. Тоді дивуємося, чому
учні перевтомлені і так часто непритомніють прямо під час уроків. Та й не
секрет, що програму, за якою працюють українські школярі, визнають однією з
найскладніших.
Запитую про таке у Валентини Загреви.
– Цього року не буде ні нових програм, ні планів – тільки
у старшій школі. Ще одне: буде менше предметів для державної підсумкової
атестації – лише 13, так само лишається у початковій ланці – 3. Переглядаємо
підручники – маємо подавати нашим дітям історію так, аби вони росли патріотами.
Але приємно одне: ми не приймаємо рішень одразу – все
обговорюємо. І ситуація з організацією навчального процесу – яскравий приклад.
Будемо спілкуватися з батьками, вчителями, директорами – і разом створюватимемо
комфортні умови нашим дітям. Але зрозумійте: це не станеться за один день,
потрібен із десяток років, аби зрушити систему.
Звісно, складання програми – то вже запитання не до
місцевих чиновників. Але ж і їхні пропозиції на рівні міністерства враховують.
Тож саме вони мають стукати у владні двері держави постійно і настирливо, бо,
очевидно, жодному міністрові зі свого кабінету не видно і не чути, що і
вчителі, і батьки школярів усе частіше нарікають: подужати вимоги шкільної
програми їхнім дітям не до снаги.
Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора та з архіву.