Події загальноукраїнського масштабу, особливо – звільнення Надії Савченко – якось на другий план відсторонють проблеми набагато прозаїчніші, але насправді аж ніяк не другорядні. Настає літо, і добрий господар знає: це найкраща пора для підготовки до зими. Але чи не замерзне на межі 2016-2017 рр. значна частина незаможних людей нашої держави?
Пожежа в нелегальному притулку для осіб похилого віку на Київщині та смерть 17 нещасних ще раз продемонстрували: в цій країні буквально під носом в усіх правоохоронних та контролюючих органів можуть функціонувати дуже підозрілі об’єкти.
За західними стандартами, перебування старих чи неповносправних у спецінтернатах курортного чи готельного типів – не дивина, а норма життя. В Україні ж кожен факт розміщення тих, хто вже не може існувати без сторонньої допомоги, в подібних установах – предмет підвищеної уваги. І коли 35 громадян опинилися в підпільному сиротинці, то це може свідчити не лише про спробу злочинного світу в цілком гуманний спосіб позбавити людей їхніх квартир і будинків в обмін на елементарний догляд, але й про те, що ці невільники в один похмурий ранок зрозуміли: за рахунок власних пенсій вони просто не зможуть обігріти своє житло в холодну пору року.
Але чому ціни на газ зросли до захмарного рівня і чи врятує ситуацію штучне перетворення 80% громадян на споживачів пільг та субсидій?
Вартість енергоносіїв – це завжди прерогатива великої політики. Хто б що не казав про Леоніда Кучму, але той зумів навести Росії аргументи, котрі виявилися і для Боріса Єльцина, і для Владіміра Путіна переконливими. Тому сировину з газових родовищ Крайньої Півночі і Сибіру, які розробляли десятки тисяч українців ще в часи Союзу, наші споживачі отримували за тарифами, цілком прийнятними для більшості споживачів. Але потім на авансцену вийшла Юлія Тимошенко, давня соратниця прем’єра-втікача Павла Лазаренка. Поза очі її називали «газовою принцесою», і ця характеристика точно відображала дуже специфічний інтерес Юлії Володимирівни до схем постачання газу в Україну.
Апогеєм фарсу став візит тодішньої керівниці нашого КМУ в Москву до Путіна: на тлі конфлікту Леді Ю з Президентом Віктором Ющенком і господар Кремля, і його дорога візитерка дозволили собі похіхікати з приводу здатності українського глави держави з’їсти власну краватку, а потім пані Тимошенко поставила свій підпис під такими газовими договорами, котрі на десятиліття зробили «голубе паливо» аналогом «золотого батона».
Нинішня влада продовжує курс на здорожчання всіх енергоносіїв, прикриваючись боротьбою з корупцією, «європейськими цінами» та «вимогами МВФ». А ще людей закликають узагалі відмовитися від газу та перейти на опалення житла торфобрикетом, вугіллям чи дровами.
Той, хто хоча б елементарно уявляє систему обігріву, прекрасно знає: змінити її – це дуже дорого. Грошей на енергоощадні заходи ніхто не дає, а програму продажу твердопаливних котлів придумали лише для багатих, бо незаможний кредиту не отримає. Відтак, мине 3-4 місяці, прийде перший холод, і всім стане зрозуміло: перезимувати зможуть не всі.
Володимир ДАНИЛЮК.