Яка насолода, коли сидиш за кермом і під колеса твого автомобіля стелеться рівненька стрічка асфальтівки. Враження, що ти на водній гладіні, яку заколисав штиль. Душа готова співати.
Такі відчуття віднині звідують мої земляки з с. Губин Володимир-Волинського р-ну (донещодавна Локачинськог), до якого шосейну дорогу поміняли на рівненьку асфальтівку. Тепер не відчуваєш різниці між магістраллю Луцьк – Володимир-Волинський і двокілометровим відрізком, що відбігає від неї до сільського храму. Поряд плиткою викладено тротуар такої ж протяжності. Обіч зроблено канаву, куди має стікати дощова вода. Це своєрідний захист, який дасть змогу довше зберегти в доброму стані асфальтне полотно. До кожної вулиці зроблено з’їзди. Біля пішохідних переходів з обох боків асфальту встановлено відповідні таблички.
Дорога зроблена згідно з анансованою Президентом України Володимиром Зеленським програмою «Велике будівництво». Добре, що держава зрештою взялася наводити лад в інфраструктурному сегменті. Відтепер від нас залежатиме, як зуміємо берегти те, що нам дарують. Отут, як кажуть, загвіздка велика. Дорога розрахована на малотоннажний транспорт. У село ж часто навідуються фури до місцевих бізнесменів. Не факт, що під їх вагою покриття не руйнуватиметься. Слово тепер за громадою, яка просто зобов’язана захистити свої зручності. Це питання має бути на контролі керівництва ОТГ та правоохоронців. Бо, як відомо, добре слово не завжди всі розуміють.
Володимир ПРИХОДЬКО.
На фото автора: так виглядає нині дорога до Губина.