Саме на простих сільських ковзанках і з саморобними ключками в руках
починають свій шлях до олімпійського золота майбутні чемпіони!
Колись загальнонародний вид спорту та предмет особливої гордості досягнень
на Олімпійських іграх та Чемпіонатах світу, нині перетворився на сегмент
досяжності лише для забезпечених родин. Бо на придбання мінімального хокейного
інвентаря (ковзани, шолом, ключка, рукавиці, щитки, захисна маска) потрібно
витратити не одну тисячу гривень. Тому лише одиниці щасливчиків, завдяки
фінансовій спроможності своїх батьків, мають можливість на Волині відвідувати
напівпрофесійні ковзанки, а решта хлопчаків або взагалі не займаються видом
спорту для справжніх чоловіків, або намагаються долучитися до нього з
мінімальними витратами. Тому хлопчаки в с. Холоневичі Ківерцівського р-ну, як і
більшість їхніх сільських однолітків, в хокей грають дуже просто: за
відсутності ковзанів бігають у звичайному взутті по льоду, ганяючи шайбу
саморобними ключками (їх тут називають «хокейками»)… Азарт ще той, а драматизм
протистоянь між командами – не менший, ніж на світових змаганнях!
І хто зна, може, серед цих дітей підростає ще один Петер Бондра –
уродженець с. Баківці Луцького р-ну, який вперше почав грати в хокей саме у
нас, а після переїзду в Словаччину став професійним спортсменом, який у складі
збірної в 2002 р. став чемпіоном світу,
у фінальному поєдинку закинувши переможну шайбу в ворота росіян?
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: хокей у «польових» умовах.