Що в 1941 р. «Кієв бамбілі» – знаємо, а що бомби на
2 роки раніше впали на Волинь – забули…
Ні 1 вересня, в день початку в 1939 р. Другої
світової війни в Європі, ні 2 вересня, коли в 1945 р. Японія підписала акт про капітуляцію
перед союзниками, ніяких публічних заходів на Волині не відбувається. Всупереч здоровому
глузду вшановуємо тільки 22 червня 1941 р. та 9 травня 1945-го?
Короткий історичний екскурс. До 1 вересня 1939 р.
Західна Україна на підставі договору між Варшавою та Москвою від 1921 р.
відійшла до складу Другої Речі Посполитої, інша частина нашої держави – у
вигляді маріонеткової УРСР під контроль Кремля. 28 серпня 1939 р. Третій рейх Адольфа
Гітлера і СССР Іосіфа Сталіна підписали таємний пакт Молотова-Ріббентропа, за
яким домовилися спільно атакувати Польщу. 1 вересня 1939 р. наступ розпочали
гітлерівські війська, 17 вересня – РККА.
28 вересня 1939 р. між Берліном і Москвою був
підписаний новий договір – «Про дружбу та кордони», за яким лінія кордону між
тоталітарними режимами пройшла фактично там, де зараз проходять кордони України
та Польщі.
Але боротьба з окупантами тривала. Зокрема, 28
вересня 1939 р. біля с. Мельники Ковельського (раніше – Шацького) р-ну відбувся
бій між військовослужбовцями польського Корпусу охорони пограниччя та РККА, в
результаті якого втрат у живій силі та техніці зазнали обидві сторони.
Як стратегічні союзники, Третій рейх та СССР мирно
співіснували, проте кожна сторона виношувала плани щодо нападу одна на другу. В
нацистів була операція «Барбаросса», в сталіністів – «Гроза».
Гітлерівці встигли атакувати першими. Це сталося
вранці 22 червня 1941 р., і в радянській історіографії отримало кваліфікацію «Велика
Вітчизняна війна», котра в Незалежній Україні в процесі декомунізації
заборонена для вжитку, тоді як в путінській Росії досі використовується як
пропагандистське виправдання агресії, котра досі триває на українському
Донбасі.
Але попередня влада понаприймала, а нинішня не
скасувала, низку заходів державного значення родом із минулого. Тому на
державному рівні 22 червня досі існує як «День скорботи та шанування пам’яті
жертв війни», замість того, щоб його відзначати 1 вересня. А 8 травня – «День
пам’яті та примирення», 9 травня – «День перемоги над нацизмом у Другій
світовій війні», тоді як логічніше було б проводити жалобні заходи саме 2
вересня, коли в 1945 р. в гавані Токіо на борту американського лінкора «Міссурі»
було піднято прапори США, Великої Британії, СССР та Китаю і о 9-00 за місцевим
часом підписано Акт про капітуляцію Японії, чим, фактично, і завершилася Друга
світова війна.
Проте традиції минулого – живучі.
Тому навіть на Луцькому меморіалі «Вічна слава»
ліворуч від головного входу досі бовваніють радянські цифри 1941, які
намагаються переконати, що Друга світова війна в Європі розпочалася саме після
нападу Третього рейху на свого союзника СССР, замість того, щоб провести
реконструкцію та виправити їх на історично правильну дату – 1939, коли Третій
рейх і СССР як союзники спільно окупували і розчленували Польщу.
Ця проблема – характерна, адже в багатьох інших
містах Волині (наприклад, у м. Ківерці) на меморіалах уже давно замість 1941
встановлено 1939. У м. Луцьку, однак, тема блукає між кабінетами чиновників.
Міська влада киває на столицю, мовляв, меморіал – в віданні Міністерства
культури та інформаційної політики на чолі з Олександром Ткаченком. Там
повідомляють, що Луцька міська рада ніколи офіційно не зверталася з проханням
щодо дозволу на реконструкцію. В області розводять руками, бо це не компетенція
ні облради, ні облдержадміністрації. Відтак, відсутність достатньої підготовки
з історії та атавізм «совкового» мислення перешкоджають українській владі після
30 років Незалежності України поводитися зі своїм минулим на вимогу сьогодення
та з перспективою на майбутню цивілізованість.
Наче й не воювали волиняни в складі Війська
Польського у вересні 1939 р. із гітлерівськими окупантами, наче й не бомбило
Люфтваффе наших міст і сіл, наче й не гинули у «золотому вересні» люди… І наче
2 вересня 1945 р. на закінчилася на Далекому Сході Друга світова війна
капітуляцією Японії перед США, Великою Британією, СССР і Китаєм, війна, де
після 9 травня масово гинули мобілізовані в радянську армію волиняни.
Це свідчить, що «совковий» підхід до оцінки
історичного минулого в Україні залишився. А ми ще глузуємо з печерних підходів
правителя Кремля Владіміра Путіна до теми Другої світової війни…
Яких, власне, тільки монументів на надубували на тому меморіалі! А хоча б скромного обеліска на честь колись похованих на древньому римо-католицькому кладовищі – катма. В тому числі і тих, хто в перші дні вересня 1939 р. віддав своє життя в боях із нацистами…
Тому досі лунають пісні «Кієв бамбілі, нам об’явілі,
что началася война» про 1941 р., і ніхто не згадує, що перші гітлерівські бомби
під час Другої світової війни падали на м. Луцьк, Ковель і Володимир-Волинський
ще в вересні 1939-го…
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото Романа УСТИМЧУКА: в наш час на Луцькому
меморіалі «Вічна слава».