Із
1987 до 1998-го у с. Журавичі Ківерцівського р-ну працювала унікальна
здравниця. Водою з радонового джерела і торфовими грязями зцілювалися не тільки
краяни, а й приїжджі. Правда, у 90-ті санаторій зачинив двері для пацієнтів. Упродовж
останніх кількох літ на Волині все частіше говорять про унікальний лікувальний
об’єкт як ласий шматочок для інвесторів. 2010-го облрада навіть здійснила кволу
спробу воскресити санаторій, прийнявши рішення про готовність взяти його до
комунальної власності. Однак витягти його з болота (а він погруз у ньому і в
буквальному, і в переносному значенні) – не так легко…
Наприкінці
2013-го у сесійній залі облради проблема санаторію «зазвучала» знову. Правда,
це був самотній голос сивочолої жінки. Лучанка Лариса Франчко прийшла до
облради з двома милицями в руках. Запевнила: прибула спеціально, аби спонукати
волинських обранців вирішити проблему відновлення санаторію у Журавичах. Мовляв,
у 90-ті роки сама там лікувалася, а коли тепер дізналася з преси, в якому він
жахливому стані, вирішила стати рупором ідеї про відновлення здравниці.
Звичайно,
найперше у цієї жінки хотілося запитати: хто ж «попросив» її бути таким собі
народним лобі санаторію? Мало віриться, що такі справи в наш час відбуваються
«на голому ентузіазмі». Однак Лариса Миколаївна запевнила категорично, що
ніхто: «Я – така. Я готова перемагати болі та йти до мети». Та чи не є її голос
«гласом вопіющего» в лісових хащах Ківерцівщини, серед яких причаївся і тихо
пропадає санаторій «Журавичі»?
Пенсіонерка
Лариса Франчко з Луцька пересувається з допомогою двох милиць. За Союзу працювала в торгівлі. Згодом у вільний час тішила душу випіканням і
оздобленням весільних короваїв. За що зажила гарної слави як талановита
коровайниця. Нині й літа «на зиму повернули», й здоров’я не радує. Але це все не заважає жінці
знаходити силу й час, аби оббивати пороги різних кабінетів, відстоюючи питання,
до яких їй, здавалося б, ніякого діла нема…
«У
90-х роках я лікувалася в Журавичах, брала путівку в лісовому управлінні. Як
там було добре! А що тепер? Як довідалася, то жахнулася», – пояснює жінка,
котра після походу на нещодавню сесію облради навідалася й у редакцію
«Волинської газети». Лучанка запевняє: має сили, аби дійти навіть до столичних
кабінетів. На думку Лариси Франчко, колізія із санаторієм могла б легко
розв’язатися, коли була б на це воля керівництва Державного агентства лісових
ресурсів України. Саме там, вважає пенсіонерка з Луцька, не хочуть поступитися
майном.
Переймаючись
долею здравниці, вона побувала уже на профільній комісії облради, на сесії, у
багатьох кабінетах чиновників…
«Щоб
я не робила, звикла вкладати у справу душу. От над своїми короваями, хоча я їх
і не робила масово, могла чаклувати кілька діб. Так і тут… Почула, що робиться
з тим санаторієм, аж запекло в грудях. Я ходила на територію санаторію: його
вже важко й пізнати», – розповідає Лариса Миколаївна.
Воювати
жінка вміє. Ті, хто стежив за перипетіями довкола реформування первинної ланки
медицини у Луцьку та реорганізації поліклініки №3, могли бачити цю пенсіонерку
з милицями і в судах, в сесійній залі міської ради, і в стінах лікарні…
«Я
воювала за поліклініку. На чотирьох сесіях була, – зізнається пані Франчко. – І
казала депутатам: як заберете нашого кардіолога з лікарні, то я вмру і буду
снитися вам уночі!»
Тривоги
пані Франчко щодо санаторію – небезпідставні. Все частіше у ЗМІ з’являється
інформація, що з території здравниці невідомі особи вивозять торфову грязь і
воду. Як відомо, нинішньому власнику майна – Держлісагентству – пропонували
продати залишки здравниці. Однак поки на жодну з пропозицій у столиці не
пристали.
На
полум’яне звернення до депутатів облради, яке Лариса Франчко зачитала, сидячи
на місцях для запрошених під час однієї з недавніх сесій облради, – не
прозвучало жодної реакції. Пенсіонерка передала в апарат облради понад сотню
зібраних на території Журавичівської сільської ради підписів за відновлення
санаторію. Люди просять, аби облрада знову звернулася до Держлісагентства з
проханням віддати здравницю у комунальну власність. Буде чи ні подібне
звернення – невідомо. Мовчки вислухали виступ Лариси Франчко депутати Богдан Колісник
та Валентина Касарда. Перший є головним лісівником області і водночас
керівником профільної комісії облради, що опікується питаннями екології та
збереження природних багатств, друга – керує комунальним санаторієм «Пролісок»
і свого часу висловлювала бажання відкрити у Журавичах (у разі передачі майна в
комунальну власність) філію санаторію «Пролісок».
«Я
бачила, що реакції не було ніякої. Але вам скажу: збираюся йти на комісію
облради з охорони здоров’я. Це питання так просто не залишу. Навіть спонсора
готова шукати», – зазначає жінка.
Але
ж інвестори на дорозі до Журавичів не валяються. Невже в арсеналі цієї бойової
жінки уже є конкретний претендент? Принаймні сама вона це заперечує. Але
зазначає: якщо такий знайдеться, буде разом із ним торувати важку дорогу до
відродження здравниці, яка могла б постати на унікальних природних багатствах
Ківерцівщини.
Олена
ЛІВІЦЬКА.
На
фото: Лариса Франчко переконує: вміє «вибивати» милицями потрібні
рішення у коридорах влади; за занедбане майно санаторію розгортається боротьба?
