На
Волині роздержавлено лише 25% ЗМІ. Тобто, 5 газет із 20-ти.
Центр
демократії та верховенства права проаналізував хід
виконання Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих
засобів масової інформації». Волинь – традиційно не належить до лідерів…
2018-ий –
останній із трьох років, відведених на реформу державних та комунальних
друкованих ЗМІ, згідно з якою усі такі видання повинні відійти від державної
або комунальної форми власності, перестати отримувати кошти з бюджету та
переформатуватися на ринкові умови.
«Втім темпи, реформи залишають бажати кращого. За
підрахунками Центру демократії та верховенства права, станом на кінець 2017 р.
реформувалися лише 123 видання по всій Україні, а це лише 17% від усіх 719
комунальних та державних газет. При цьому, комунальна преса роздержавлюється
швидше, ніж державна: тут вже реформовано 18% видань, в той час, як серед
державних – лише 9%», – зазначається в повідомленні.
Фахівці констатують: лише 25% комунальних видань
Волинської області вже реформувалися. Загалом у області роздержавленими
є вже 5 із 20 видань, що підпадають під реформу.
Найкращі
успіхи у цьому процесі показали Вінницька, Рівненська, Сумська, Тернопільська
та Хмельницька обл., у яких роздержавились вже понад 30% видань. Абсолютними
аутсайдерами процесу є м. Київ та Закарпатська обл., де жодне видання за перші
два роки реформи не завершило реформування. І менше 10% друкованих ЗМІ
комунальної власності реформувалися у Київській, Івано-Франківській, Львівській
та Чернігівській обл.
«Реформа преси, розпочата у 2016 р., передбачає
вихід державних та муніципальних органів
із складу засновників ЗМІ та редакцій, а як наслідок – припинення
фінансування цих видань із державного та місцевих бюджетів. Це означає, що
сотні газет повинні переформатувати свою роботу, відповідно до ринку, навчитися
продавати свої видання та заробляти на їхнє утримання. Закон передбачає
можливість надання реформованим ЗМІ допомоги за кошти державного бюджету для
того, щоб вони безперешкодно могли перелаштуватися на нові умови та залишитися
на ринку друкованих медіа. Водночас слабкі, нездатні до змін та ринкової
конкуренції газети, змушені будуть припинити свою діяльність», – написано в
звіті Центру демократії та верховенства права.
Труднощі реформи мають кілька причин, однією із яких
є небажання та неготовність державних органів на місцях відмовлятися від
безкоштовного інформаційного майданчика, а разом з тим і часта неготовність
самих медіа змінювати підходи до своєї роботи.
«Ускладнили процес серед іншого і проблемні аспекти
закону, які виявилися вже у ході реформи. Виправити їх має законопроект №6560, який
покликаний вирішити проблеми, пов’язані із бездіяльністю засновників,
виведенням з балансу майна, яке за законом має перейти безоплатно у власність
реформованого ЗМІ та низки інших. Зокрема, проблемою залишається так зване
фіктивне реформування, у результаті якого після перереєстрації видання все одно
продовжуватиме контролюватися державним органом через засноване ним державне
підприємство», – показують підводні течії процесу в Центрі демократії та верховенства
права.
31 грудня 2018 р. – останній термін реформування для
державних та комунальних друкованих ЗМІ.
«Якщо ж протягом цього часу вони не роздержавляться,
Міністерство
юстиції просто скасує їхні свідоцтва про державну реєстрацію і вони не
матимуть більше права випускати газети», – зазначається в повідомленні.
Нагадаємо: «Волинська газета», вичерпавши всі
можливі можливості роздержавитися, була змушена звернутися до суду щодо
спонукання облдержадміністрації підписати договір про вихід із числа співзасновників
без-будь яких претензій. 6 листопада 2016 р. Господарський суд міста Києва
задовольнив позов редакції в повному обсязі. Однак 22 листопада голова
облдержадміністрації Володимир Гунчик
написав апеляційну скаргу в суд вищої інстанції. Про місце та час розгляду
апеляційної скарги наразі невідомо.
Вл.
інф.
Фото
«Детектор медіа».