Національна спілка журналістів України розпочалася
вранці 25 березня і стосувалася надважливої проблеми. Як налагодити ефективну
взаємодію органів державної влади та самоврядування з одного боку і редакцій
друкованої періодики?
Місія модерації випала на долю Голови НСЖУ Сергія
Томіленка.
Він повідомив, що в онлайн-режимі участь у нараді
бере понад 150 головних редакторів із усієї України. Оскільки раніше було
проведене опитування, то Сергій Антонович озвучив сухі, але тривожні
результати.
9% редакцій друкованих ЗМІ працюють дистанційно, 47%
– дистанційно і в редакціях, ще 44% – в офісах. Тривалий період відсутності
уваги від держави та наступ коронавірусу призвів до того, що втрачено 86%
надходжень від реклами. Відтак, 50% опитаних керівників друкованих медіа
зменшили зарплату працівникам, стільки ж збільшили навантаження на
співробітників, 40% газет були змушені відмовитися від нових проектів, така ж
кількість скоротила кількість штатних працівників, 28% змушені відмовитися від
співпраці з позаштатними авторами,13% редакцій відправляли журналістів у
неоплачувані відпустки, 11% скоротили кількість випуску газет, 5% взагалі
припинили існування і стільки ж перешли суто в Інтернет…
«Позиція Міністерства внутрішніх справ щодо захисту журналістів
та редакцій ЗМІ. Безпека та боротьба із безкарністю». Антон Геращенко,
заступник Міністра внутрішніх справ України, виступив на цю тему зі змістовною
доповіддю,
«Без друкованих ЗМІ цивілізація не стала б такою,
якою вона зараз є. 400 років тому людство отримало шанс отримувати з газет
інформацію, і це наклало суттєвий відбиток на розвиток цивілізованого
суспільства», – зазначив Антон Геращенко.
Заступник міністра зазначив, що МВС практично
співпрацює з НСЖУ та іншими медіа організаціями, для того, щоб «зменшувати
рівень фізичної агресії щодо журналістів», і «ситуацію вдалося дещо покращити».
Він пригадав події, що відбулися нещодавно під
стінами Офісу Президента України, а також наголосив:
«Мені, мабуть, теж треба вже виходити на мітинг щодо неефективної судової
системи, бо розгляд справ щодо злочинів проти журналістів тягнеться роками, а
кривдників до відповідальності не притягують».
В поточному плані Антон Геращенко
підтвердив, що співпраця з НСЖУ продуктивно розвивається, а тому ще раз
закликав до взаємодії.
Далі слово надали представникам обласних газет.
Першому – головному редакторові «Волинської газети» Володимирові Данилюку.
«Я – Заслужений журналіст України, нагороджений
орденом «За заслуги» 3 ст., Почесними грамотами Кабінету Міністрів України та
Верховної Ради України. Закінчив той самий факультет журналістики Київського
держуніверситету, що й нинішній міністри та їхні підлеглі. Тому, здається, маю
право висловити свої судження з приводу ставлення держави до друкованої
періодики представникам держави, – сказав Володимир Данилюк.
Він зазначив:
«І самі не грають, і іншим не дають!» – ця фраза
легендарного футбольного тренера Віталія Кварцяного про команду суперника точно
відображає нинішній стан взаємин представників держави і друкованих медіа…
У сусідній Польщі є такий термін – задуп’є. Це щось
за межами межі… Складається враження, що ми всі, друкована періодика, в Україні
десь у цьому районі. Бо є чимало проблем, які від нас не залежать. Наприклад, у
вже згадуваній Польщі основними інвесторами в газети став німецький і
скандинавський бізнес. А чому цей бізнес не приходить в Україну? Чому держава
не створює для цього оптимальних умов?
Роздержавлення відбулося, але редакцій газет, а не
чиновників. З моменту його завершення Київ не надав газетам жодної копійки
допомоги, хоча в законі чітко прописаний трирічний термін підтримки. Чому
держава не виконує власних рішень?
Пандемія – урядова постанова про фінансову
компенсацію з часткового безробіття є, але урядовці та депутати ухвалили
бюджет, в якому коштів на її реалізацію з грудня минулого року немає. Це ж
також проблема, котру повинна вирішувати держава, але впливає вона саме на
журналістів. Словом. «дєнєг нєт, но ви дєржитєсь».
Крім цього, Володимир Данилюк наголосив:
«Я представляю Волинь, яка межує з Польщею та
Білоруссю. Тут, як і в багатьох інших прикордонних областях, украй необхідно
розвивати українські медіаресурси, причому, які могли б охоплювати нашу
діаспору за межами держави. Але навіть ідея створення місцевих медіацентрів,
які з 50-их років успішно діють у ФРН, не реалізовується ні в центрі, ні на
рівні місцевої влади. Ідея постійно наштовхується на стіну нерозуміння та
протидії… Власне, про що говорити, коли з 2018 р. на Волині не діє програма
Економічної підтримки місцевих медіа? Колишній губернатор її скасував, а два
наступники і не думають відновлювати».
Тому, як зазначив головний редактор «Волинської
газети», підтримка медіа є, але не в нашій країні. Урядова установа «Deutschlandsfunk»
із метою підтримки преси виділило в ФРН допомогу на суму 220 мільйонів євро. А
в Україні? Нуль цілих нуль десятих. І щодо проекту закону про медіа. Я не
розумію, чого його розробляють кабінетні чиновники без залучення практикуючих
журналістів? Чому у Великій Британії це роблять спільно, а в Україні чиновники
вирішили, що вони й самі все знають?».
Крім Володимира Данилюка, про стан справ у місцевих
медіа розповіли очільники газет Тетяна Калиновська («Черкаський край»),
Володимир Бобер із Буковини, Олександр Кульбака з донецького Слов’янська і
Костянтин Григоренко («Вісті Ізюмщини», Харківська обл.) та інші колеги.
«Склалося враження, що ваші органи самоврядування не
підтримують державну інформаційну політику, – поцікавився Микита Потураєв, Голова
Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної
політики, фракція «Слуга Народу». – Право на отримання інформаційних послуг для
громадян України так само має бути невід’ємним, як і отримання тих же ж
комунальних послуг!».
Він вважає, що держава повинна знайти ресурси, щоб
підтримати друковані медіа напряму, щоб захистити місцеву пресу від свавілля
місцевих чиновників і депутатів.
«На жаль, грошей не вистачає», – визнав голова
комітету, зазначивши, що є підстави вимагати від Уряду Дениса Шмигаля, щоб
друкована періодика отримала нарешті кошти зі столиці. І закликав НСЖУ до
ефективного та спільного вирішення всіх проблем друкованої періодики.
Заступник Міністра культури та інформаційної
політики Тарас Шевченко зазначив, що деякі заходи урядовцями таки здійснюють.
Наприклад, дозволили в період нокдауну продаж уроздріб газет і журналів. Але
визнав, що фінансів справді не вистачає.
Ірина Констанкевич, перша заступниця комітету, який
очолює Микита Потураєв, якраз перебуває на Волині як народна депутатка від
Маневицького округу №23, тому розповіла про реалії місцевих медіа не з чужих слів. Ірина
Мирославівна повідомила, що в складі її профільного комітету комітету створюється
спеціальна робоча група з розгляду та вирішення конкретних проблем друкованої періодики.
Тому потрібно отримати результати роздержавлення та наслідки цього процесу.
Ініціатори роздержавлення, вочевидь, про наслідки і не подумали… Тому в
результаті негативів чи не більше, ніж позитивів…
«Це викликає тривожні роздуми… Адресний доступ до
інформації втратили окуповані та прикордонні території на Сході, інформаційна
безпека в прикордонних територіях повинна забезпечуватися повсюдно, в тому
числі і на Волині, про що справедливо зазначив Володимир Данилюк. «Укрпошта»
стала установою поза державою та над державою. І сільські мешканці втратили
можливість отримувати свіжу пресу, газети отримують навіть через 12 днів після
виходу. І це на територіях, де немає навіть покриття Інтернетом. Комунікуючи з
місцевою владою, скажу, що в неї є розуміння важливості друкованої періодики.
Але треба більше комуні кувати, щоб вмонтувати існуючі газети в систему
новостворених ОТГ, – зазначила Ірина Констанкевич.
Вона зазначила, що треба правильно використати
депутатський ресурс як народних депутатів-мажоритарників, так і депутатів
обласних, районних та місцевих рад.
Слід зазначити, що за підсумками опитування понад 190
редакторів місцевих газет із усієї України отримано такі результати:
73% вважає, що для розвитку друкованої періодики
потрібно створити спеціалізований Державний фонд підтримки медіа. Стільки ж
пропонують із бюджету стимулювати громадянам процес передплати газет. 70%
переконані, що урядовці та парламентарі мають застосувати для редакцій
податкові пільги, а 68% – державного регулювання тарифів на газетний папір та
послуги друкарень.
Наш кор.
На фото Романа УСТИМЧУКА: під час дистанційної ZOOM-конференції.