І
знову вибори… Ці слова вже не дивують. Сьогодні хтось сприймає їх із надією,
когось вони лякають, а скептики продовжують стверджувати, що вибори Президента
взагалі не відбудуться. І кожна з озвучених думок буде мати право на життя.
Якщо
ж подивитися на президентські вибори з точки зору подальшого існування нашої
держави, стає зрозумілим: вибори – абсолютна необхідність, без якої Україна
приречена на розпад. І це не застереження, а констатація беззаперечного факту.
Ситуація,
яка наразі склалася, – наслідок багатьох факторів, особистих амбіцій,
геополітичних розрахунків, таємних операцій та секретних домовленостей. Саме на
одній із таких домовленостей хотілося б зупинитися більш детально, аби
зрозуміти, що трапилося і кого ми обираємо.
Нещодавня
новина про закриття «газової справи» проти Юлії Тимошенко зустріла доволі
прохолодну оцінку експертних кіл та політиків. І це не дивно, адже сьогодні все
гучніше починають лунати думки, що саме з контрактів Путіна-Тимошенко Україна
почала п’ятирічний шлях у прірву, який невідомо чим ще закінчиться.
Як
стверджує управляючий директор Capital Times Ерік Найман, газовий контракт
Тимошенко призвів до втрати Україною близько 25 млрд дол. Саме на цю величину
скоротилися і валютні резерви НБУ. Ця інформацію підтверджують і з інших
джерел, які вказують на те, що кожного року, починаючи з 2009, НАК «Нафтогаз»
переплачував «Газпрому» приблизно 6 млрд дол. Таким чином, якщо помножити
«газові втрати» внаслідок договору Путіна-Тимошенко на корупційні кошти
Януковича, отримаємо те, що за короткий час підвело Україну до війни з Росією
та питання збереження суверенітету і незалежності.
Аналіз
газових домовленостей Юлії Тимошенко породжує одні тільки запитання, відповіді
на які ховаються у таємничій силі великої політики.
Чому,
наприклад, знижка на газ для України діяла тільки 2009-го? Що спонукало
Тимошенко підписувати договір, за яким український народ платить набагато більше,
ніж, наприклад, споживачі у Німеччині? Чи правда, що існує таємний додаток, за
яким Тимошенко отримує відсотки з того самого українського бюджету?
Якщо
ж подивитися на «газовий подарунок» Тимошенко з точки зору геополітичної
боротьби, то найкращого бонусу для путінської імперії годі й шукати.
Домовленості 2009-го виснажили валютні запаси України, що стало економічним
підґрунтям для анексії Криму та появи сепаратистських рухів на Сході і Півдні
нашої держави.
Найближчим
часом ціна на російський газ сягне рівня 500 дол. Це відповідно спричинить
чергову, вже третю газову війну, яка посилить ймовірність військового
вторгнення РФ на територію України. А війна і повний економічний колапс можуть
означати зникнення нашої держави з карти Європи.
У
всій цій ситуації найбільше дивує цинізм Юлії Тимошенко, з яким вона рветься до
влади. Саме рветься, а не веде чесну політичну боротьбу за канонами ліберальної
демократії, про яку невпинно говорить. Врешті-решт, маємо класичну для Україну
ситуацію: правління Тимошенко знекровило державу, а вона й надалі не цурається
розповідати байки про краще життя. При цьому Юлія Володимирівна забуває свої
слова, згідно з якими підвищення ціни на російський газ не створюватиме
незручності для населення. Адже для населення вистачить й газу власного
видобутку. І тут виникає питання: чому ж тоді, шановна Юліє Володимирівно, ваші
ставленики в новому уряді підіймають тарифи на комунальні послуги для простих
людей, а про олігархів якось незручно мовчать?
Тож
дайте відповідь людям, пані кандидат у Президенти України, якщо вже зголосилися
говорити виключно правду і боротися за найвищий державний пост. По-іншому народ
просто не зрозуміє ваших амбіцій, які, чесно кажучи, не мають виправдання, а є
виключно специфікою політичної особистості, що формувалася в непростих умовах
кланів та шалених дерибанів.
Соломія
ЛАЗАРУК.