Як і 65 років тому, на околицю с. Липне Ківерцівського р-ну наступала опергрупа чекістських карателів. А в нерівний бій із окупантами вступив невеликий відділ УПА під проводом «Перця» (Василя Чепелюка). І лунали постріли, і гинули Герої…
Та час й історичні зміни все повернули на круги своя: повстанці й досі живуть у серцях українських патріотів, а кілька тисяч людей із Липного, навколишніх сіл Ківерцівщини, а також гості з усієї держави, стали свідками велелюдного дійства. Бо 2 жовтня в с. Липне відбувся патріотичний фестиваль повстанської пісні «Криївка Перця». Організатор – Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща».
2 роки тому в лісовому урочищі Перцева гора з ініціативи «Волинської газети» та за підтримки тодішнього начальника облуправління лісового та мисливського господарства Василя Мазурика вдалося облаштувати обеліск на місці останнього бою місцевого провідника ОУН і УПА Василя Чепелюка («Перця»). Чин освячення тоді провів настоятель Цуманського благочиння УПЦ Київського патріархату отець Тарас Манелюк. Мабуть, щира молитва на місці загибелі «Перця» та двох його й досі невідомих побратимів сотворили справжнє чудо: коли торік довкола буяла лісова пожежа, пекельне полум’я зупинилося буквально за кілька десятків метрів від могили.
Святий отець був і нині одним із основних дійових осіб на фестивалі, котрий запам’ятався учасникам та глядачам високим рівнем патріотизму і мистецтва. Головне, що на нього приїхала велика кількість учнів, які не лише подивилися в с. Липному на реконструкцію бою відділу УПА та спецзагону МГБ, скуштували смачного кулішу та послухали гарні пісні, але й відвідали Перцеву гору. Дізналися вони й про те, що на місці нинішніх урочистостей, на краю села, було ще одне місце перебування «Перця»: в одній із крайніх хат він облаштував криївку.
Загалом свято, організоване НПП «Цуманська пуща», вдалося на славу. Особливо символічним серед виступів аматорських народних і церковних колективів стала поява на сцені народного артиста України Василя Чепелюка: «Перець» був його далеким родичем, а чимала кількість інших Чепелюків полягли в боях за свободу та незалежність України. Тому демобілізовані воїни АТО, які взяли участь у цьому дійстві, знають, із кого їм брати приклад і як розповідати про новітній етап боротьби з московськими окупантами.
В урочистостях серед інших почесних гостей взяли участь перший заступник голови облради Олександр Пирожик, депутат облради Валентина Касарда і головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк, а також – адміністрація національного парку і представники місцевої влади.
Світлана КОМА.
На фото автора: під час урочистостей у с. Липне Ківерцівського р-ну.
Від редакції. Дослідникам відоме лише місце останнього бою Василя Чепелюка та 2 його побратимів, який відбувся в 1951 р. «Перець», перебуваючи в оточенні, не здався, а підірвав гранату… Потім бездиханні тіла повстанців доставили для опізнання в с. Холоневичі, а далі повезли в смт Цумань, де знаходився райвідділ МГБ. Де поховані останки цих та тисяч інших вояків УПА, наразі ніхто не знає: в УСБУ у Волинській області повідомляють, що інформації з цього приводу в архівах немає. Нічого конкретного не говорить про місця поховання останків полеглих у боях і замордованих у тюрмах вояків УПА в 1944-1955 рр. й центральний офіс СБУ, Міністерство внутрішніх справ України і Генпрокуратура. Але достеменно відомо, що в кожному районі повоєнної Волині чекісти мали потаємні кладовища, де намагалися приховати сліди своїх злочинів. І цю інформацію пора давно розсекретити. Бо, погодьтеся, це ненормально: де знаходяться скотомогильники, санстанція знає. А де поховано відомих і безіменних повстанців – усі мовчать…
