Головні
редактори основних видань сусіднього Люблінського воєводства Республіки Польща
виступили категорично проти ручного фінансування кишенькових владних рупорів
пропаганди. Вимагають закрити проєкт мерії під назвою «Lublin.eu». А чому на
Волині змовкли голоси щодо засобів масової пропаганди, котрі обслуговують
інтереси лише олігархічних кланів та окремих високопосадовців?
Головний
редактор впливового видання з доброю історією «Кurier Lubelski» Войцех Покора
спільно з іншими керівниками інших непідвлдадних медіа виступив із відкритим
зверненням щодо припинення витрачання коштів платників податків на сумнівні
інформаційні проєкти на кшталт «Lublin.eu»,
який владці м. Любліна вирішили повністю утримувати за бюджетні кошти.
Ось основні
аргументи, чому в демократичному суспільстві мусять бути вільні мас-медіа чому
не можна допускати, щоб ЗМІ стали п’ятою колоною чиновників, олігархів і навіть
кримінальних авторитетів.
«Дискусія про форму медіа в Польщі (не лише
публічних) триває вже тридцять років. Як забезпечити свободу ЗМІ, уникаючи
пасток, пов’язаних із наївною передачею їх у руки певних груп впливу в ім’я
цієї свободи. Знизу догори повітовий тижневик, єдиним джерелом доходу якого є
місцева влада, має дуже хороші шанси стати пропагандистським рупором платника та
пов’язаних із ним груп впливу», – від імені колег пише Войцех Покора.
Авторитетний
журналіст із хорошою репутацією зазначає:
«Оскільки такий
механізм може функціонувати на рівні повіту (міста, ОТГ, району, – ред.), легко уявити, що він може бути
успішно використаний на рівні воєводства (області) чи країни. Це відбувається
за схемою – якщо ми вам забезпечуємо засоби для існування, то ви нам
забезпечуєте довговічність – політичну чи бізнесову. Чи діє такий механізм у
нашій країні? Звичайно, що так. А в нашому місті? Про це можна здогадатися,
уважний читач, слухач і глядач неодмінно розпізнає з контенту, хто намагається
вплинути на даний медіум».
Головний
редактор газети «Кurier Lubelski» з жорстокістю істини і щодо українських
реалій констатує:
«Так звані
місцеві урядові ЗМІ, які, як гриби, розростаються офісами по всій країні.
Люблінська мерія також хотіла мати таке середовище. Називається «Lublin.eu» і
випускається за гроші платників податків і видає себе за газету. Люблінські
медіа (переважно) погодилися, що публікація інформаційного бюлетеня у вигляді
газети шкодить незалежним місцевим ЗМІ, які необхідні для функціонування
демократії…
Влада повинна
підкорятися судженню незалежних журналістів і не видавати власні ЗМІ. Це не її
роль. Тому разом з іншими головними редакторами люблінських медіа (на жаль, не
всіма) я підписав підготовлену Фундацією Свободи заяву до міського голови
Любліна про припинення видання бюлетеня «Lublin.eu». Не знищуймо місцеві медіа
в Польщі, особливо вивішуючи на прапорі гасло їхньої свободи!».
А тепер
подивімося на українські реалії, зокрема, й волинські.
Поряд із
поодинокими справді рівновіддаленими від влади та олігархів ЗМІ основна маса –
повністю підконтрольні як не одним, так другим. Держава, наприклад, знищивши
відносно незалежну Волинську обласну державну телерадіокомпанію, під соусом «Суспільного»
створила натомість повністю підконтрольну столичним чиновникам філію.
В іншому
випадку грошові мішки раніше щедро, а зараз зовсім кволо, фінансують відкритими
схемами, «сірими» та навіть «чорними» способами свої власні рупори, які за
першої команди одних цькують і кусають, других облизують і хвалять.
Нарешті, органи
влади організовують тендери на висвітлення своєї діяльності таким чином, що
умови їх проведення заздалегідь виписані під конкретні видання: ніхто інший
виграти навіть гривню жодного шансу немає.
І все це в
Україні продовжує відбуватися під час оголошення правового режиму воєнного
стану. Під час війни, де за свободу, в тому числі і свободу слова, щодня гинуть
десятки найкращих синів та дочок нашої держави.
Тому ініціатива
групи польських головних редакторів локальних медіа, яку озвучив Войцех Покора,
варта не лише підтримки, але й застосування на волинському грунті. Тим паче, що він неодноразово бував у нашій області та добре знайомий із найавторитетнішими українськими колегами…
Бо істину
написано:
«Не знищуймо
місцеві медіа в Польщі (Україні), особливо вивішуючи на прапорі гасло їхньої
свободи!».
Світлана КОМА.
На фото
Малгожати ГЕНКИ (Polska Press): Войцех Покора.