Поки в містах перекваліфіковують лікарів у сімейні, оптимізують лікарні, а чиновники тішать перспективою страхової медицини, в окремих населених пунктах нашого краю немає елементарних медикаментів! Та й ФАПи повимирали…
Закон – невиліковний?
Поки що чи не єдиним проявом медичної реформи у сільській місцевості є закриття (чи переформатування) тамтешніх лікарень, проти чого місцевий люд однозначно чинить спротив. Воно й не дивно, адже люди зроду не знають, якою має бути якісна медична допомога.
Ми ж зупинимося на фельдшерсько-акушерських пунктах – першій медичній інстанції для населення невеличких сіл. Адже не так давно на одній із нарад за участю голови Ковельської райдержадміністрації Віктора Козака та інших посадовців порушували питання про недостатнє забезпечення ФАПів необхідними медикаментами як писали тамтешні ЗМІ. Про стан справ у решті районів області інформація не з’являлася, тож із нашого боку виникло відповідне питання, котре адресували в інформаційному запиті до начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Ігоря Ващенюка. Отримали відповідь: фельдшерсько-акушерські пункти цілком забезпечені належними засобами (щоправда, йдеться про мінімальний набір, необхідний для надання невідкладної медико-санітарної допомоги). Повідомили конкретну суму в межах річного бюджетного призначення для одного об’єкта – в середньому 2 тис. грн.
Виявилося, скаржаться селяни саме на неможливість придбання ліків безпосередньо у ФАПах. І не тільки на Ковельщині, адже подібні звернення надходили і до голови облдержадміністрації Володимира Гунчика під час прямої телефонної лінії на базі однієї з газет. Тоді Володимир Петрович обіцяв не лишити без уваги скарги волинян, переважно – літніх людей, котрі хворіють часто, а їхати по ліки до районних центрів не можуть фізично. Чи виконав обіцянку керівник виконавчої влади краю – теж поцікавилися у запиті до пана Ващенюка, на що фахівці очолюваного ним управління відписалися: адміністрацією Локачинського центру первинної медико-санітарної допомоги були направлені звернення до голів райради та райдержадміністрації, депутата обласної ради Михайла Скопюка, народного депутата України Сергія Мартиняка стосовно відновлення продажу ліків у с. Коритниця (позаяк мешканець останнього скаржився панові Гунчику) – «однак позитивного вирішення на даний час немає», – цитуємо відповідь чиновників, цілком очікувану.
Між ДВТП «Волиньфармпостач» та працівниками фельдшерсько-акушерських пунктів укладено договори про спільну діяльність, себто про відпуск ліків та виробів медичного призначення встановленим наказом МОЗ України від 27.09.2005 №495. У минулому фельдшери отримували медикаменти, так би мовити, під «чесне слово», а кошти повертали аптекам опісля їх реалізації. Нині ж сільські медики змушені викладати гроші за товар із власної кишені, що, власне, робити просто фінансово не спроможні, та й великий ризик не реалізувати препаратів у малонаселеній місцевості. Через те у сільських медпунктах не придбано найпростіших ліків, скажімо, навіть протизастудних. Така ситуація, зі слів чиновництва, через недосконалість законодавства.
Як є – так добре?..
Аби побачити роботу ФАПа, як кажуть, із середини, для візиту обрали с. Вітоніж Рожищенського р-ну. До обласного центру – майже 60 км, до районного – наполовину менше.
Із самісінького ранку не застали фельдшера Людмилу Хом’як на робочому місці – працювала за викликами. Познайомилися згодом. Людмила Віталіївна «при посаді» вже 27 років, тож своєю працею заслужила чималий авторитет серед місцевих мешканців. Наше спілкування періодично переривають візити останніх: кому тиск поміряти, кого оглянути (якраз чергова хвиля вірусних захворювань). Пані Людмила каже: проблема із забезпеченням необхідними ліками мало відчутна, єдина біда – відсутність опалення (до слова, приміщення, де розташований ФАП – орендоване). Та й на недосконалості законодавства, що заважають реалізовувати фельдшерам ліки на місцях не зважає, адже давно знайшла вихід із ситуації: позаяк майже щотижня навідується до районного центру в робочих справах, то пацієнти, за необхідності, наперед замовляють потрібні медикаменти. При серйозніших симптомах фельдшер наполегливо рекомендує звертатися до амбулаторії в с. Щурин (через 10 км).
Медик повідала, що періодично, хоча б раз на рік, у їхній місцевості працюють виїзні мамограф, рентген тощо, приймає гінеколог. І, підсумовуючи, мовила:
– Хто байдужий до свого здоров’я – той знайде десять причин, аби не звертатися за допомогою до фахівців.
Ірина ВОРОБЕЙ.
На фото автора: сільська медицина у с. Вітоніж.