Ворог використовує будь-які засоби, аби посилити в лавах українського війська деморалізацію та паніку, а на території нашої області – дестабілізувати внутрішню ситуацію!
У Володимирі-Волинському кілька сотень місцевих мешканців людей 9 вересня блокували місце розташування військової частин А2331, оскільки значна кількість мобілізованих солдатів та офіцерів з 51-ої мехбригади після візиту в зону бойових дій представників місцевої влади самовільно залишили фронт і після чотирьох місяців боїв на Сході повернулася додому. Тепер із військовозобов’язанами працюють компетентні служби.
Вони намагаються з’ясувати причини такого кроку та перспективи подальшого використання цих солдатів у зоні проведення бойових дій.
Взагалі, моральний дух певної частини волинян, які тривалий час перебувають у самому пеклі війни, дуже різниться. Переважна більшість залишається вірними присязі та з честю виконує бойові завдання. При чому, воюють не тільки з російськими агресорами та їхніми місцевими посіпаками, але й зі зрадниками. Як легенду переповідають ті, хто повернувся з зони проведення АТО, як один із підрозділів українського війська за наказом свого командира мав розташуватися в відкритому полі. Коли ж молодший офіцер ніби-то пішов у розвідку в один із найближчих населених пунктів, то сержанти вирішили перебазуватися в лісосмугу. Як тільки солдати розташувалися на новому місці, на полі, яке щойно залишила наша рота, почали вибухати ворожі снаряди… Коли ж командир повернувся, то не лише побачив своїх бійців цілими та неушкодженими, але й був підданий обшуку. Оскільки за пазухою знайшли чималу кількість готівки, то зрадник «загинув смертю хороброго під час виконання бойового завдання».
Правдива ця історія чи ні, але претензії військовослужбовців рядового та сержантського складу до офіцерів (особливо – старших) дедалі посилюються. Бойові невдачі (на зразок розгрому під Іловайськом) лише збільшують скепсис окремої частини мобілізованих на війну щодо грамотності найвищого командування та здатності успішно керувати військами…
Хоча трапляються й випадки грубого порушення військової дисципліни. Очевидці, наприклад, розказують, як п’яні солдати їздять дорогами Донбасу на танках у пошуках… спиртного. Неодноразово звучать і заяви про те, що панічні настрої в тилу розповсюджуються серед цивільного населення російськими спецслужбами, щоб у такий спосіб деморалізувати українське військо на фронті та дестабілізувати внутрішню ситуацію в державі.
Глибоку стурбованість також викликає вкрай негативне ставлення до наших військовослужбовців частини населення Донецької та Луганської областей. Недавно, наприклад, справжній вибух обурення викликала публікація в одній із соцмереж зображення жінки, яка з допомогою мобільного телефону фотографує… вбитого українського солдата.
Проте стійкі та випробувані солдати та офіцери продовжують стримувати російську агресію і відчувають вдячність та підтримку волинян. Недавно, наприклад, колишній прокурор Волині Андрій Гіль передав для потреб військовослужбовців 51-ої мехбригади власний автомобіль «УАЗ», придбаний раніше для полювання.
«Після капітального ремонту та додаткового оснащення, – каже Андрій Іванович, – машина потрапила до рук українських військових, які з успіхом її використовують для повсякденної бойової роботи».
Тому нинішня війна підтверджує досвід усіх попередніх: поряд із подвигом зайжди знаходиться місце й для інших вчинків. І кожен обирає, як діяти саме йому в кожній конкретній ситуації.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з соціальних мереж: донецька “баба Яга” фотографує полеглого українського солдата…