З Цуманською громадою, тими новинами та подіями, які відбуваються, наша газета знайомить своїх читачів регулярно. То ж справою честі було поїхати на IV Фестиваль «Криївка Перця», до якого пряму дотичність має і територіальне об’єднання, яке очолює Анатолій Дорошук.
Користуючись нагодою, ми поговорили з Анатолієм Васильовичем про все те добре, що вдалося здійснити за останній період роботи.
– Фестиваль, безперечно, несе з собою дух патріотизму та любові до нашої історичної спадщини щодо українських повстанців, які в лавах УПА воювали за Незалежну Україну до останнього подиху. У цьому буде і Ваша заслуга. Та наше життя у більшості своїй заповнене буднями та щоденними різноманітними потребами людей, які не терплять відкладання у довгий ящик. Чим переймається очільник громади нині?
– Швидше можна відповісти на питання, чим він не переймається… Нещодавно подивився звіт щодо фінансового стану України. Він дещо негативний. Ми ж, слава Богу, з виконанням показників бюджету справляємося успішно. У цьогорічному бюджеті закладена цифра у 83 млн грн. Це на 20 млн більше, ніж мали отримати торік. Щоправда, ми його перевиконали, і в підсумку отримали 76 млн. За рахунок цього започаткували багато проєктів.
– Давайте їх деталізуємо.
– Ми поки що не ліквідували жодного місця у наших школах. Це ж саме стосується дошкільних закладів, музичної школи і Будинку дитячої та юнацької творчості. Тобто, на дітях у нашій громаді не економлять! У цьому році продовжили перекриття даху над Липненської школи. Перекрили галерею, на черзі – основний корпус. На це виділено майже 1,5 млн грн, із яких 900 тис. уже використано. Плануємо у цьому році обладнати тут також спортзал. Перекрили старий корпус дошкільного дитячого закладу, який не ремонтувався вже 40 років. У цьому році спорудили новий. Накрили його та утеплили, поставили пластикові вікна. Через тиждень-другий тут з’явиться друга група. Думаю, до того часу встигнемо закупити і меблі, і постіль. Це вже, як кажуть, питання другорядні, які не потребують великих зусиль. Привели до порядку і дитячий заклад у Холоневичах, який без змін прослужив 60 років (Анатолій Васильович не втримався, аби не посміхнутися, тепер у нього є на це право, – авт.). На обидва ці заклади піде щонайменше 7 млн грн. Для місцевої школи закупили за 200 тис. грн нового економного котла на тверде паливо. Раніше на її опалення, де навчається 170 діток, ми витрачали стільки торфобрикету, скільки на обігрів Цуманської середньої школи, де 1170 учнів. Споживання палива зменшилося більш як у двічі. Котельню ми відремонтували та перекрили. У цьому ж населеному пункті продовжуються роботи з вуличного освітлення. Біля клубу, який відремонтували і для якого закупили музичну музичну апаратуру, облаштували дитячий майданчик. До слова, ця апаратура озвучує сьогоднішній фестиваль. Частину коштів на це дав Благодійний фонд народного депутата Ігоря Палиці «Тільки разом».
– Зрозуміло, що керівництво громади не обминуло своєю увагою й інші населенні пункти.
– У с. Берестяне ми розпочали спорудження спортзалу. Тут уперше, знову-таки, зробили вуличне освітлення. Досі про нього і гадки не було. До чого наші люди тільки не звикають, правда? І терплять, ніяких нарікань на незручності. Головне, аби був хліб на столі і щось до хліба. Добре сказав якийсь мудрець: є хліб, буде і пісня. Сьогодні вона звучно лунає на нашому фестивалі, де зібралися сотні жителів нашої громади. До речі, недавно закупили деяке обладнання для місцевого фельдшерсько-акушерського пункту.

– Усе це кошти вашої громади?
– Характер їх походження різний. Є з Державного бюджету, є з обласного, а також нашої громади. Якщо відверто, то ми не поспішаємо розкидатися власними грошима. Вони нам, як казав Остап Бендер, ще пригодяться. Намагаємося залучати їх із інших можливих джерел, у тому числі від міжнародних проєктів. Вигідно щось робити і на умовах співфінансування: 50х50. У с. Знамирівка підновили дорогу, відремонтували фельдшерсько-акушерський пункт. Це найменше село нашого об’єднання. Але це аж ніяк не значить, що ми маємо скидати зі свого рахунку. Кожна людина, де б вона не жила, потребує уваги.
Реконструкції зазнала вул. Гагаріна у с. Липне, на яку також витратили 1млн і 200 тис. грн. Уперше в цьому населеному пункті зробили вуличне освітлення. Шматок дороги зробили і в с. Кадище. За 400 м виклали 1 млн грн. Ці роботи дороговартісні, але цього річ цю дорогу плануємо закінчити повністю. Освітили тут дві вулиці. У ФАПі поставили енергозберігаючі вікна.
– Мова поки що в більшості йшла про освітній напрямок…
– Коли є фінанси, можна робити багато. Тільки до всього треба підходити економно, по-господарськи. Нам вдалося збільшити штат пожежної місцевої команди. У с. Липне створили її філіал. Набрали трьох чоловік, які нині зайняті ремонтом автомобіля, що його ще колись придбав тутешній колгосп. Тепер у нього треба вдихнути нове життя, аби він міг будь-якої миті при потребі виїхати на місце лиха.
– Центральна садиба громади не лишилася в ролі казанської сироти?
– Це було б смішно та грішно. Ви, напевно, звернули увагу на риштування біля адмінспоруди Цумані? Вона реконструюється і розширюється, що дасть можливість розширити площі згідно з європейськими вимогами для ЦНАПу, інших служб. Правда, за це нас дехто критикує. Вважаю – незаслужено. Адже коли ми обрали європейський вектор розвитку, то маємо дотримуватися і обумовлених стандартів. Невже орган самоуправління повинен працювати в якійсь халупі? Тоді нас ніхто не зрозуміє і ніякої справи мати з нами не захоче. Варто зазначити, що працюємо за програмою, куди входить п’ять європейських країн: Німеччина, Данія, Швеція, Естонія і Польща. Вони допомагають у реалізації міжнародних проєктів.

А тепер про інші заклади. Ми привели до належного стану вестибюль школи, зробили невеличкі косметичні ремонти, додатково обладнали ще дві класні кімнати. Закупили нові комп’ютери. До речі, цей навчальний заклад переповнений, так багато діток. За логікою, селище мало б мати дві школи. Вони б могли конкурувати між собою у сфері успішності та спортивних досягнень. Але факт лишається фактом… Але добре вже те, що всі діти навчаються в одну зміну. Це зручно і їм, і батькам.
Минулого року дійшли руки і до амбулаторії. Реконструкцію робимо за гроші Світового банку. Але, щоб не кривити душею, зізнаюся, що рухаємося тут дуже мляво. І не з власної вини. Затримка за фінансуванням. На цей об’єкт передбачено 13 млн грн. Поки що до фінішу ще далеко. Відремонтували торік і Будинок дитячої та юнацької творчості. Постелили нову підлогу, оновили коридор, обладнали роздягальню, внутрішній туалет.
– Що можете сказати про об’єкти, які тим чи іншим чином є дотичними до екології?
– Торік розпочали, а в цьому році продовжуємо реконструкцію водовідведення в селищі. Ми включені до обласної програми з екології та охорони довкілля на 2016-2020 р. За цей час встигли оновити каналізаційно-насосну станцію, поставили тут, та в центральному пункті, нові польські помпи. Старі вікна замінили енергозберігаючими, приміщення перекрили новим дахом. Закупили новий потужний імпортний генератор, то тепер цей об’єкт при відсутності світла може працювати в автономному режимі. У стадії реконструкції також очисні споруди Цумані. Закупили для них нову імпортну техніку, розпочали ремонт у приміщеннях. Надіялися на екологічні кошти, але щось воно ще не складається. Тож мусимо шукати шляхи виходу з патової ситуації. Поки що освоюємо гроші за програмою спів фінансування 50х50 обласного та бюджету громади.
Ось так коротко про справи та добрі наміри нашої об’єднаної громади, яка реальними результатами доводить свою дієздатність та життєздатність та впевнено йде до пріоритетів розвитку.
Володимир ПРИХОДЬКО.
На фото Віктора РАЙОВА: голова Цуманської об’єднаної територіальної громади Анатолій Дорошук; від адмінбудинку селища, який сусідує з одним із православних храмів, ще не всі риштування прибрали.