– Не кажіть мені такого про людей! – кричав
Олексій Іванович (Башкир). – Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки
капосні!
Одного я в господа Бога молив, однієї ласки просив – дати на
них усіх одну спину, щоб як одного вчистив, то всім зразу дошкулив! А то
руки свої пооббивав, б’ючись, голос стратив, лаючись, а все одно: мов у
стіну горохом!.. І не диво: бо я один, а їх більше тисячі… Тисяча голів
на те, щоб шкоди та втрати наробити!.. Господи! Чом ти не дав їм однієї
спини?!
Панас
МИРНИЙ,
«Лихо
давнє й сьогочасне», 1897.

