Волинські депутати з різних фракцій вирішили, що велич боротьби УПА з гітлерівцями заслуговує не тільки на вшанування, але й на значно конкретніші справи!
70 літ тому, з 8 до 11 вересня 1943 р., чота повстанців на чолі з Андрієм Марценюком («Березою») у Локачинському р-ні провела нерівний, але героїчний бій із гітлерівцями з числа солдатів регулярної армії, польової жандармерії та російських власовців і фольксдойчів. Переважна більшість із 44-ох повстанців загинула, але й окупанти зазнали втрат: за різними оцінками, від двох до восьми сотень убитими і пораненими.
Зрозуміло, що в часи комуністичного тоталітаризму цей історичний факт усіляко замовчувався, а Новозагорівський монастир, що став епіцентром побоїща, поволі руйнувався… В період Незалежності України здійснювалися певні спроби повернути нащадкам цю унікальну історичну пам’ятку, але, як завжди. Коштів для цього не вистачало.
І ось крига скресла: з ініціативи профільної депутатської комісії, яку оприлюднив на сесійному засіданні 30 вересня депутат Олександр Пирожик, більшістю голосів було вирішено не тільки силами місцевих бюджетів прокласти нормальну дорогу до с. Новий Загорів, але й подбати про реконструкцію монастиря.
Оскільки через тривалу перерву сесійне засідання відбулося з запізненням, то Олександр Пирожик нагадав, що відзначення 70-річчя цього бою силами «Свободи» відбулося 8 вересня, але запропонував продовжити урочистості до завершення року. Під час обговорення депутат Борис Загрева закликав колег однозначно підтримати проект рішення, зважаючи на власну історичну пам’ять та політику несприйняття її окремими сусідами. Щодо «старших братів», то Борис Юхимович емоційно порівняв їхні дії з мордуванням, «коли нас, українців, беруть за волосся і б’ють обличчям об стіну». На адресу західних сусідів він озвучив такий аргумент: «Нам буде що показати полякам, які хочуть зробити нас бандитами… Це не я, це моя душа говорить!».
В свою чергу депутат Михайло Скопюк, перший заступник голови Локачинської райдержадміністрації, нагадав, що не тільки «свободівці» вшановували героїв Загорова: 11 вересня урочистості тут відбулися з участю членів Партії регіонів, Народної Партії та інших громадських організацій. Підтримавши ідеї реконструкції дороги, він водночас закликав змінити статус історичної пам’ятки з місцевого значення на загальнонаціональне, що дозволить претендувати на кошти з Державного бюджету.
Оскільки всі не могли відсвяткувати цю подію одного того самого дня і в одному й тому ж місці, то за таких обставин промовці зверталися до голови облдержадміністрації та депутата облради Бориса Клімчука за розумінням та сприянням. Борис Петрович озвучив чітку позицію, погоджену з членами найбільшого депутатського об’єднання «рідна Волинь»:
«Я буду голосувати за проект цього рішення і прошу всіх колег його підтримати… Бій повстанцями з гітлерівцями у Навозагорівському монастирі – це незаперечний факт. Це – наша історія. Тому треба навчитися шанувати не лише себе, але й власну історію… Тим більше, що велика геополітика насправді робиться ось із таких маленьких, але вкрай необхідних рішень!».
Таким чином проект набрав необхідну кількість голосів. Документ рекомендує Борисові Клімчуку та Володимиру Войтовичу сприяти в проведенні заходів із вшанування 70-річчя цієї битви. Щодо ремонту дороги, то голова облдержадміністрації пообіцяв вирішити цю проблему силами обласного бюджету. А за наданням монастиреві статусу пам’ятки загальнонаціонального значення (це дозволить претендувати на кошти, необхідні для капітальної реконструкції) доведеться звертатися в відповідні органи центральної влади. Наразі немає підстав вважати, що відповідь буде негативною. Бо душа Загорова знову заговорила, і її святою правдою знехтувати просто неможливо…
Роман УСТИМЧУК.