Вадім Максимов 23 лютого ц. р. написав
заяву про відставку з посади прокурора Волинської області, а через два дні
Генеральний прокурор України Віктор Шокін наклав на папір позитивну резолюцію.
Таким чином в області протягом року відбулася вже третя зміна керівництва
найголовнішого правоохоронного органу.
Щоправда,
якщо уродженець Криму Вадім Максимов залишив крісло під тиском громадських
активістів та журналістів «примусово-добровільно», то його попередники Андрій
Парака й Анатолій Коцура залишали комфортабельний кабінет на другому поверсі
облпрокуратури лише в результаті наказів попередніх Генпрокурорів.
Отже,
Андрій Парака був плоттю від плоті попереднього режиму, а тому вважався
креатурою осіб, особливо наближених до Віктора Пшонки. Не стало покровителя,
зник і «пустунчик долі». Що сталося з томами різноманітних кодексів, якими так
полюбляв користатися Андрій Андрійович, наразі невідомо. В тому числі ніхто не
знає, куди подів пан Парака товстезну книгу з назвою «Кримінальний
процесуальний кодекс України», яку він підкладав собі під «одне місце» на
крісло, коли записував одне з журналістських інтерв’ю.
Анатолій
Коцура, хоч і мав нетривалий період роботи в прокуратурах Ковельщини та
області, проте міцно став на ноги в середовищі столичних військових стражів
законності. Саме звідти він отримав пропозицію від в. о. Генпрокурора Олега
Махніцького та прибув на Волинь, заявивши, що ідеалам Майдану не зрадить, а як
нагадування про це отримав від активістів шматок бруківки. Де зараз знаходиться
цей історичний камінь, невідомо, проте сам Анатолій Васильович був звільнений
через втрату допуску до секретних документів відповідним наказом
екс-Генпрокурора Віталія Яреми, а спроба повернутися на посаду з допомогою
судової гілки влади завершилася фіаско.
Вадім
Максимов (ім’я він писав саме як Вадім, а не Вадим!) з’явився в Луцьку на
підставі відповідного наказу Генпрокурора Віталія Яреми. Попрацював буквально
кілька місяців і – пішов. У річницю героїчних та трагічних подій Майдану під
двері облпрокуратури прийшла група активістів, які вимагали конкретних
результатів розслідування конкретних пособників влади Януковича, в тому числі –
і з середовища волинських прокурорів, які, в основному, уникнули люстрації. До
кінця березня Вадім Іванович обіцяв або вирішити всі проблеми, або піти з
посади. Але піти довелося набагато раніше: на підставі серії журналістських
розслідувань народний депутат України, «кадровий журналіст» Єгор Соболєв 18
лютого 2015 р. скерував новому Генпрокуророві України Віктору Шокіну
депутатське звернення, і буквально через кілька днів прокурор Волинської
області вирішив звільнитися за власним бажанням.
Характерно,
що Вадіму Івановичу дорікали не величезними статками незрозумілого походження,
які він міг набути на Волині, а нерухомістю та грошима, які в нього з’явилися з
невідомих джерел у попередні роки, коли колишній слюсар колгоспу ім. ХХІ з’їзду
КПРС Красногвардійського р-ну Криму після закінчення Харківського юридичного
інституту працював в органах прокуратури м. Києва з двома невеликими перервами
для праці в приватному бізнесі. Походження 7 млн грн, які були виявлені на
рахунках його родини, він так і не пояснив…
Прес-секретар
прокурора області Наталія Мурахевич підтвердила факт звільнення Вадіма
Максимова (це очевидно, бо повідомлення про кадрові зміни того ж дня з’явилося
на прокурорському сайті, а інформація про облпрокурора в рубриці «Керівництво»,
відповідно, зникла) та повідомила, що в. о. прокурора Волинської області наразі
працюватиме його перший заступник – Олег
Корецький. Залишився на посаді
заступника облпрокурора й Олександр Сліпчук.
Хто
буде наступним керівником Прокуратури Волинської області, яка після набуття
чинності законодавства про реформування цієї гілки правоохоронної системи
України в бік зменшення контрольних та каральних повноважень, стане відомо
найближчим часом. Але що політика завезення керівників подібного рівня з Києва
себе дискредитувала, то це очевидно! Пішов третій, але де гарантія, що у
четвертого-десятого «легіонера» доля не виявиться аналогічною?
В
цьому виникають глибокі сумніви, бо після Олексія Баганця, який під тиском
тодішнього Президента Леоніда Кучми та голови облдержадміністрації Анатолія
Француза теж написав заяву, але в розмові з журналістами в міру можливості
пояснив причини відставки, решта очільників облпрокуратури воліють спілкуватися
з медіа лише в урочисті хвилини вітань із нагоди призначень чи ритуального
підбиття підсумків, а в період відставок їдуть із Луцька по-англійськи, тобто
не попрощавшись. Може, саме тому Олексій Баганець і досі трудиться заступником
Генерального прокурора України на відміну від усіх інших волинських прокурорів?
Роман УСТИМЧУК.
На фото Олени ЛІВІЦЬКОЇ: Вадім Максимов
у зеніті влади.