На Люблінщині продовжують вшановувати вояків Армії Крайової з відділення WIN, які в травні 1946 р. спільно з Українською Повстанською Армією успішно знищували червоних окупантів та їхніх місцевих посіпак у східних воєводствах нинішньої Польщі. Учора знайшов гідний героя спочинок Людвіг Рогальські…
4 березня 1952 р. комуністичні каральні органи на території так званої «польської народної республіки» розправилися з черговими противниками червоного режиму. Було засуджено на тривалі терміни ув’язнення кількох католицьких ксьондзів і вояків Армії Крайової, а полковника АК-WIN та його побратима – до смертної кари. Тепер такі борці стали національними героями Республіки Польща.
Як пише газета «Kurier Lubelski», було розстріляно полковника Мар’яна Пілярські (псевдо «Яр») та капітана Станіслава Бізіора («Смігло»), які були керівниками Замостьського інспекторату Армії Крайової (точніше, одного з її різновидів із абревіатурою WIN, «Воля і Незалежність»). Їхня тривала підпільна боротьба була б неможливою без сприяння священників-бернардирів з кляштору у містечку Радечніци, Люблінського воєводства.
Мар’ян Пілярські особливо допік східній окупаційній орді. Так, 8 травня 1946 р. він організував напад на тюрму в м. Замость. Безпосередньо атакою повстанців керував підпоручник Роман Щур (псевдо «Урсула»): було знищено чимало ворожих солдатів та офіцерів, звільнено 301 заручника. Одну з ключових ролей у цій операції відіграв капітан Станіслав Бізіор («Смігло»), а серед звільнених був і офіцер Йозеф Пиш («Остри»).
Після вбивства підполковника та капітана окупанти закопали в безіменній могилі на кладовищі по вул. Унійній у м. Любліні.
У 2017 р. їхні рештки були виявлені і перепоховані.
Як зазначає видання з сусіднього з Волинню воєводства, долі двох останніх (Станіслава Бізіора і Йозефа Пиша) виявилися нерозривно пов’язані саме з підполковником Мар’яном Пілярські. І всі вони, як і підпоручник Роман Щур, нарешті знайшли свій останній спочинок в радечнівській крипті…
«Крипта воїнів Другого Замостьського інспекторату Армії Крайової буде місцем і чергового героя – Людвіка Рогальські («Канціаж»), якого червоні окупанти замордували в у Любліні 4 червня 1951 р. і також таємно закопаного на кладовищі по вул. Унійній. Його урочисте перепоховання відбулося 14 березня 2025 р.
Чому для українців важлива ця сторінка польської історії?
На Грубешівщині після 1945 р. склалася унікальна ситуацію, коли українські та польські повстанці успішно проводили бойові дії проти радянських окупаційних військ та їхніх місцевих прислужників. Крім штурму м. Замость 8 травня 1946 р. відомий ще один унікальний факт. У ніч із 27 на 28 травня 1946 р. спільні українсько-польські загони атакували гарнізон м. Грубешів та звільнили велику кількість в’язнів. Майбутній керівник хунти генерал войцех ярузельські, який служив комуністам, тоді ледь вижив…
А 28 травня 2011 р. у м. Грубешів, на сході Польщі, було відкрито пам’ятник воякам Української Повстанської Армії та відділів польського підпілля АК-WIN («Воля і Незалежність»).
Це була урочистість за участю президентів України та Польщі присвячена 65-тій річниці спільної атаки українських та польських партизан на м. Грубешів в ніч з 27 на 28 травня 1946 року.
«Пам’ять про боротьбу наших предків, – зазначалося в спільному комюніке двох президентів, – які попри суперечності зуміли об’єднати свої зусилля для протистояння комуністичному тоталітарному режимові, слугує дороговказом для нас у сьогоденні. Відкритий нині монумент – не лише данина пам’яті героїв, які спільно проливали кров за нашу свободу, але й зобов’язання перед майбутніми поколіннями берегти цю свободу і не забувати, що вона стала можливою завдяки активній співпраці наших народів»…
Актуальна тема зближення українських і польських патріотів на тлі новітнього походу східної рашистської орди на цивілізований світ, чи не так?
Остап КАЛИНА.
На фото з газети «Kurier Lubelski» та ТСН: панахида перед похованням офіцерів-підпільників; католицький костьол, де переховувалися польські повстанці; полковник Мар’ян Пілярські; капітан Станіслав Бізіор; переговори представників АК- та УПА перед початком штурму м. Грубешова; карта спільної атаки на червоних окупантів 27-28 травня 1946 р.