Депутата Луцької міської ради Ігоря Поліщука із групи «Новий Луцьк» якщо раніше й не знав хтось із журналістів, то після оприлюднення проекту рішення, який стосувався змін в організації роботи та принципів призначення працівників інформаційного відділу міської ради, про нього у медійній сфері заговорили всі. Позитивно чи навпаки, то вже інша справа. Але цей факт став визначальним під час нашої розмови.
– Розпочну, звісно, із запитання, котре не так давно зачепило всю журналістську громадськість Волині.
– Очікував, що ви одразу про це запитаєте.
– Навіть не треба казати, про що… Так-от: де і в кого взялася ідея раптом промоніторити сайт міської ради і, що ще цікавіше, – зробити такі висновки, які й вилилися у проект рішення?
– Проблема існувала давно. Я постійно моніторю сайт і бачу однобокість та необ’єктивність у висвітленні роботи міської ради. Структура має назву «Відділ інформаційної роботи Луцької міської ради». Якби цей відділ називався прес-службою або піар-службою міського голови, то жодних претензій! Але там працюють люди, які отримують заробітну плату із коштів платників податків. Лучани мають право знати і про роботу заступників міського голови, наприклад, Ларису Соколовську чи Юрія Вербича, чого я майже не побачив, хіба дещо про Тараса Яковлєва (віднедавна перший заступник міського голови, – авт.) та Сергія Григоренка (секретар міської ради, – авт.). Зовсім мало інформації про роботу керівників структурних підрозділів. Таке враження складається, що в нашому місті працює лише Микола Романюк.
– То, очевидно, мали би в першу чергу сама Лариса Соколовська чи пан Вербич поскаржитися…
– То треба запитати у них, чому вони досі цього не зробили. І ще одне. У міській раді депутати, громадські активісти порушують багато питань, не зручних для Миколи Романюка, але відділ інформаційної роботи такі питання взагалі не висвітлює.
Окремо наголошу, що прискорило таку ініціативу перекручування інформаційним відділом повідомлення з прокуратури про незаконність використання міським головою автомобіля. Я тримав у руках відповідь від прокуратури, надіслану депутату Андрієві Осіпову (голова групи «Новий Луцьк», – авт.), де зазначено, що у зв’язку зі змінами до законодавства, прокуратура втратила повноваження із загального нагляду, а тому провести таку перевірку не має можливості. А в повідомленні на сайті було сказано, що у відповіді від прокуратури зазначено: Луцький міський голова користується автомобілем законно. Тобто це – свідоме перекручування інформації.
Того ж дня інтернет-видання розповсюдили це. Така недостовірна та свідомо викривлена інформація потрапила до людей! Це ненормально!
– Тож врешті все вилилося у рішення, яке розглядала комісія, і…
– На засідання комісії з питань законності прийшли поважні керівники волинських видань – і обговорення питання з площини конструктиву перейшло в обговорення суто професійності, зовнішнього вигляду, якихось міжособистісних взаємин із Зоєю Балюк (начальник відділу інформаційної роботи Луцької міської ради, – авт.). Журналісти переконували, наскільки зручно працювати з нею, що її не потрібно звільняти. Хоча в проекті рішення жодного слова про звільнення не було! Прикро, що обговорення такого важливого питання на комісії розглядалося саме в такому контексті, бо проект рішення передбачав, наголошую, прозорість звільнення працівників відділу і його керівника, заходи щодо їхньої фінансової незалежності від міського голови і процедуру громадського обговорення серед представників ЗМІ – аби обрати людину, яка серед преси користується авторитетом. Можливо, цією людиною є саме Зоя Балюк.
Однак ми вирішили цей проект рішення зняти з порядку денного сесії, адже не було жодного сумніву, що обговорення питання відбуватиметься у такому ж контексті, як і на комісії. Проте сесійна зала міської ради – не те місце, де обговорюють зовнішність, міжособистісні взаємини та рівень професійності начальника відділу інформаційної роботи.
– Добре. Скажіть таке: все вже завершилося й до цього питання не будемо повертатися?
– Проблема однобокого та заангажованого висвітлення роботи міської ради залишається актуальною. Тому необхідно шукати шляхи її вирішення.
– Зміню тему. Як ви ставитеся до головування у групі «Новий Луцьк» депутата Осіпова?
– Добре.
– Ви давно спілкуєтеся?
– Я вважаю, що він один із найактивніших депутатів міської ради, який працює і під час сесії, і в міжсесійний період. Андрій Осіпов виносить гострі й актуальні проблеми на обговорення у міській раді. Він ініціював багато потрібних і корисних для громади проектів рішень, постійно вносить депутатські запити, звернення та запитання. Багато у чому наші позиції збігаються. Тож вважаю, що об’єднавши зусилля, ми будемо ще активніше працювати на благо міста.
– Ну, сумнівів, що Ігор Поліщук і надалі планує займатися депутатською діяльністю, у мене нема. Які цілі ставите собі на наступні вибори?
– Думаю, що знову буду балотуватися у депутати міської ради, бо хочу продовжити розпочаті справи. Оцінок собі не даватиму – це зроблять люди. Але за два неповних роки моєї діяльності мені вдалося вирішити багато проблем у моєму виборчому окрузі.
Наприклад, у нас була величезна проблема зі станом прибудинкових територій на вулицях Арцеулова, Привокзальній, Гулака-Артемовського. В окремих місцях машини вже не могли заїхати – такі були ями. Я почав займатися цією проблемою одразу, як мене обрали.
Вніс депутатський запит, який чомусь не підтримали, тоді підготував статтю, опублікував її у інформаційному агентстві «Волинські новини». Це було у вересні 2013-го. Словом, доклав чимало зусиль, аби зараз здійснювався ремонт тих прибудинкових територій. Нині майже половину дворів мого виборчого округу вже фактично відремонтовано. Я до цього доклав багато зусиль, бо не втрачав жодної нагоди нагадати міському голові про те, що така проблема існує, вносив депутатські запити і звернення, пов’язані з цією проблемою.
Окрім того, я, як і обіцяв під час виборів, двічі на місяць веду депутатський прийом: люди приходять зі зверненнями, отримують безкоштовні юридичні консультації, з пропозиціями та проблемами звертаються громадські організації.
Я був співавтором багатьох важливих ініціатив від групи «Новий Луцьк», зокрема проекту рішення про затвердження комплексної програми підтримки учасників АТО та членів їхніх сімей, проекту рішення про зменшення ставки податку на житлову нерухомість, оскільки в Луцьку ставка цього податку була необґрунтовано завищена. Окрім того, нещодавно групою «Новий Луцьк» підготовлено проект рішення про організацію надання психологічної допомоги учасникам АТО, адже ця проблема після демобілізації дуже актуальна.
Окремо хочу наголосити на тому, що минулого року вдалося змусити замовників будівництва торгово-розважального центру «ПортСіty» сплатити 4 мільйони гривень внеску дольової участі у розвиток інфраструктури міста, так як це передбачено чинним законодавством. Однак до цього довелося докласти багато зусиль, бо замовники будівництва торгово-розважального центру «ПортСіty» не хотіли платити цих коштів і намагалися уникнути сплати різними способами. Боротьба за цих 4 мільйони тривала 5 місяців, але все ж депутатськими запитами, зверненнями, проектами рішень вдалося дотиснути замовників будівництва, аби ця сума була сплачена в бюджет міста.
– А знаєте, куди пішли гроші?
– Микола Романюк спрямував ці кошти на відбудову сміттєзвалища у селі Брище. Хоча я вважаю, що на той час у міста були значно важливіші проблеми.
Важливе і складне питання реконструкції нашого зоопарку. Через непрозоре проведення міською радою тендера на реконструкцію втрачено цілий рік. До мене звернувся один із учасників, котрого відсторонили від участі за день до проведення конкурсу. Я писав запити, аби мені дали відповідь, як усе відбувалося. Та після того, як неодноразово отримав відписки, вирішив звернутися до польської сторони, котра фінансує проект. Мені надійшла відповідь за підписом керівника цього міжнародного проекту. Там сказано, якщо коротко: фінансування призупинене через різні критерії відбору, що застосовувалися до учасників, необґрунтоване виключення одного з учасників конкурсу та потенційний конфлікт інтересів між підрядчиком (Луцька міська рада) й переможцем конкурсу.
Коли на сесії я зробив депутатський запит до міського голови про недостовірність інформації, наданої мені у відповіді, отримав відписку, що, мовляв, узагалі займаюся не тим, чим мені належить.
Але вважаю, що таке непрозоре та непрофесійне проведення тендерів підриває авторитет нашого міста перед потенційними закордонними інвесторами та керівниками проектів міжнародного співробітництва.
Проблема проведення тендерів дуже гостра, адже у багатьох із них беруть участь комунальні підприємства і вкрай рідко їх виграють. Потім окремі комунальні підприємства звинувачують у неприбутковості й починають процедуру ліквідації.
Але не можна звинувачувати підприємства у неприбутковості, коли їм просто не дають можливості заробляти, а абсолютну більшість тендерів виграє приватний бізнес.
Я вважаю, що за правильного підходу комунальним підприємствам можна дати можливості для нормальної роботи й розвитку.
– Тож команда «Нового Луцька» за умови приходу до влади працюватиме над цим.
– Ми зробимо все для того, аби комунальні підприємства розвивалися. Бо це і робочі місця для людей, і надходження до бюджету міста. Окрім того, низка комунальних підприємств є стратегічними, і їх функції не можна віддавати приватному бізнесу.
Серед проблемних – ДКП «Луцьктепло». Незрозумілим є замовчування Миколою Романюком того, хто має бути там директором. Непрозорість у такому питанні породжує усілякі чутки, працівники підприємства переживають.
Нещодавно працював над питанням розміщення телекомунікаційних вишок на об’єктах ДКП «Луцьктепло». Кілька разів робив депутатські запити щодо цього питання, просив надати інформацію про те, які кошти їм за це сплачують і куди їх направляють. Але на свій запит від в. о. директора ДКП «Луцьктепло» Артура Василевського отримав спочатку лише відписку, а на другий запит – лише відповідь про кількість таких вишок. Про суму коштів так і не отримав відповіді. Коли повторно озвучив питання на сесії, то депутати запит не підтримали, зокрема й Артур Василевський. Тож я зробив депутатське звернення, на яке зобов’язані дати відповідь протягом 10 днів, і таки доб’юся відповіді.
Зараз я вивчаю питання щодо недобросовісних орендарів земельних ділянок із числа різних підприємств, які користуються земельними ділянками, але не сплачують орендну плату у міський бюджет, та намагаюсь визначити суму, яку місто потенційно втрачає через це.
– І багато у нас таких орендарів, які не платять?
– Багато.
– Загальну втрачену для бюджету суму назвете?
– Поки ще не порахував, бо інформації дуже багато, оренда землі у Луцьку має різну вартість, тож мені доведеться виводити середню цифру. І я це зроблю. Але дивує бездіяльність міського голови і його команди та ігнорування важливості такого питання. Це – мільйони гривень у рік, втрачені для бюджету міста через безвідповідальність.
Розмовляла Світлана ДУМСЬКА.