У Польщу знову приїхали «різуни» з Волині. З косами, сокирами і бензопилами…
Екс-голова Горохівської райдержадміністрації, демобілізований із зони АТО Сергій Годлевський не був би самим собою, аби знову не взявся за старе… Точніше – за древнє. І, оговтавшись від пережитого на війні, в статусі не лише помічника-консультанта народного депутата, а справжнього волонтера вирушив по той рік прикордонної річки Західний Буг.
У Грубешівському повіті Люблінського воєводства Сергій Сергійович як натхненник проекту «Пам’ять без кордонів» разом із добровільними помічниками наводив порядок на занедбаних українських кладовищах…
«Волиняни працюють на цвинтарі в селі Верешин, відомому тим, що саме тут поляки розстріляли українське весілля. Внаслідок кривавої бійні де загинуло 18 осіб, в тому числі і наречена… Наречений вижив, отримавши кулю в легені, але в 1946 році також загинув в лавах УПА… Ось така «жива» історія польсько-українського протистояння, де далеко не ми були різунами і не ми були організаторами геноциду», – повідомив народний депутат Ігор Гузь, із допомогою якого проводяться ці роботи і який відвідав волонтерів у Польщі.
«Ми впорядковуємо українські кладовища у Люблінському воєводстві, де поховані українці, які трагічно загинули в 1943-1944 рр. Ми це робимо за покликом власного сумління!», – деталізувала одна з волонтерок Любава Казмірчук.
Слід зауважити, що раніше на Волині діяла широкомасштабна програма догляду за місцями української історичної пам’яті в сусідньому Люблінському воєводстві. Опікувався нею голова облдержадміністрації Борис Клімчук, в особі якого Сергій Годлевський мав надійного союзника. Крім волонтерів і громадських діячів доглядом за кладовищами займалися й усі райдержадміністрації та міськвиконкоми. Але останніми роками волинська активність за Бугом фактично зведена нанівець. І лешие ентузіазм Сергія Годлевського та Ігоря Гузя щось таки змінюють на краще.
Світлана КОМА.
На фото з відкритих джерел: ворядкувальні роботи на кладовищі в с. Вершин.