5
березня 2020 р. відбулося пленарне засідання позачергової 71-ої сесії Луцької міської
ради. 29 депутатів розглядали питання «Про погодження меж історичних ареалів,
які визначені в проєктно-вишукувальній документації «Історико-архітектурний
опорний план з визначення зон охорони пам’яток культурної спадщини та меж і
режимів використання історичних ареалів м. Луцька Волинської області» й 22 з
них із другої спроби його підтримали.
В чому суть?
Визначення меж історичних ареалів у м. Луцьку
дозволить з одного боку зберегти неповторні ландшафти та історичні споруди та
вулиці, з другого – зніме запобіжники з можливості приватизації не лише
будівель, але й земельних ділянок.
Про це та інше доповів начальник Управління
містобудування та архітектури Веніамін
Туз. Потім доповнення вніс начальник відділу охорони культурної спадщини Петро Троневич. Затим серію запитань
озвучили депутати Павло Данильчук,
Микола Федік і Костянтин Петрочук.
З усього почутого випливає, що ще в 2006 р, депутати
міськради затвердили Генеральний план, який, на жаль, не дає чіткої відповіді
архітекторам та проектантам, що можна будувати не лише на території
Історико-культурного заповідника, але й в іншій частині міста, яку на карті
визначено як Заглушецьке передмістя, а також вул. Лесі Українки та частину вул.
Ковельської.
До речі, з приводу останньої серед лучан
розгорнулися бурні дебати, бо вже не вперше на нині заплаву з краєвидом на «Старе
міста», а колись і впродовж 600 років міський порт на річці Стир, прибуває будівельна
техніка, щоб розпочинати якісь роботи. Як пояснив начальник відділу охорони
культурної спадщини Управління культури Луцької міської ради Петро Троневич, ділянку по вул.
Ковельській, 17 ще в 2007 р. продано за 7 млн грн самою ж міськрадою. З тих пір
чимало власників уже змінилися, а в початковому варіанті забудови був вказаний
невисокий культурно-розважальний центр і ринок.
А от ухвалення меж історичних ареалів із двома
зонуваннями серед іншого й дозволить встановити правовий механізм використання цих
територій та контролювати висотність забудови. Так, у «Старому місті» і по вул.
Лесі Українки можна буде зводити та реконструювати споруди не вищими ніж 3
поверхи, а в передмісті – 2 поверхи і менше.
Депутати Андрій
Білан, Олександр Кравченко і Павло Данильчук поцікавилися в
головуючого на сесії секретаря міськради Григорія
Пустовіта, чому немає переліку вулиць ареалів і що робити тоді з існуючими
спорудами (наприклад, облмуздрамтеатром, які значно вищі?
Петро
Троневич пояснив: «З часом вищі від норм споруди будуть
знесені…».
«З часом усе знесеться…», – додав Григорій Пустовіт і після пропозиції
депутата Аркадія Соломатіна поставив
питання на голосування.
Втім, із першої спроби табло показало лише 21 «за», мінімум на один голос менше
від мінімально необхідної кількості…
Депутат Ігор
Поліщук запропонував провести повторне голосування.
«Велике прохання, підтримайте! В нас ще буде
можливість поговорити і обговорити… Давайте дамо нашому місту шанс на
перспективу!», – сказав Григорій Пустовіт. І його почули – 22 «за», історичні
ареали в м. луцьку погоджено, і це рішення скерують у Міністерство культури,
молоді та спорту, де 12 березня збереться Науково-технічна рада, щоб, нарешті,
врахувати думку луцької влади та провести чітке зонування м. Луцька з чітким
визначенням об’єктів особливої історичної цінності.
Депутати луцької міськради сподіваються, що в червні
ц. р. затвердять новий Генеральний план, який повністю відповідатиме історичним
традиціям та сучасним реаліям міста, а також його перспективного розвитку.
Світлана
КОМА.
На
фото ІА «ВолиньPost»:
історичні ареали м. Луцька, затверджені депутатами міськради, повинні бути
схваленими в профільному міністерстві.