У минулому номері «Волинської газети» (№41 за 11 жовтня 2018 року) ми обіцяли повернутися до висвітлення теми довгобуду по вул Кафедральна, 13. Через те, що нам так і не вдалося поспілкуватися з депутатом Луцької міської ради Павлом Данильчуком під час підготовки статті «Відстоювання історичної спадщини чи захист шкурних інтересів?», ми домовилися про зустріч.
Згідно зі стандартами журналістики, нам хотілося почути і висвітлити обидві сторони.
Нагадаємо, конфлікт виник через забудову в Старому місті по вул. Кафедральна, 13. Декілька років тому там виявили стародавні підвали, які начебто і стали «каменем спотикання». Кожного разу, коли на місці забудови починають проводити роботи, тут же появляються невідомі громадяни, які називають себе громадськими активістами і перешкоджають будівельникам. Свою позицію вони аргументують захистом історико-архітектурних пам’яток.
Варто зазначити, що у ТОВ «Житлобуд-2» (директор – Леонід Стефанович), яке відповідає за забудову, наявні усі необхідні документи та дозволи. Працівники підприємства неодноразово згадували про причетність Павла Данильчука до перешкоджання здійснення господарської діяльності. Подейкують, що на цьому місці хочуть відкрити парковку для автомобілів.
Готуючи матеріал, ми зверталися до вище згаданого депутата аби вислухати і його позицію. Але, на жаль, нам так і не вдалося з ним зв’язатися до виходу газети, тому ми домовилися про зустріч, плануючи висвітлити його точку зору у цій статті.
Але… Уже підходячи до назначеного місця зустрічі, Павло Петрович зателефонував до мене і повідомив, що не хоче давати ніяких коментарів. На мої переконання, що. все-таки, ми б хотіли почути кожного і висвітлити ситуацію з обох, абсолютно протилежних, точок зору, він вчергове повторив, що не хоче розмовляти на цю тему.
Тож, на жаль, позиція Павла Данильчука та його аргументи «проти» так і залишилися для нас загадкою. Як і те, чому в останній момент він відмовився від будь-яких коментарів.
Ольга КОНОНЧУК.
Фото із персональної сторінки Павла Данильчука у facebook.