Кактус-старожил

У теплиці станції натуралістів Міста залізничників можна побачити незвичного мешканця. Кактус опунція живе там із часу заснування закладу – з 1976 р. 

За словами директора позашкільної установи Віри Бобчук, кактус ріс спочатку у звичайному горшку. Потім його висадили в ґрунт. Поступово він сягнув розмірів дерева, переплівся з трубами і стовбуром мало не зриває стелю теплиці. Щороку через те, що кактус піднімає горішнє скло, працівники станції мусять обрізати листя. 

Незабаром у ковельського старожила буде новосілля. З міського бюджету розвитку виділили 105 тис. грн на реконструкцію теплиці. Нині роботи тривають. Загалом на станції вирощують понад сотню рослин, серед яких чимало лікарських і дійсно рідкісних. 

Кактус був героєм наукової роботи юних натуралістів, котрі досліджували, як розмножується ця рослина. 

Із Вікіпедії: Опунція (лат. Opuntia) – обширний рід кактусів, який об’єднує близько трьох сотень видів із дуже великим ареалом поширення. Це один із небагатьох кактусів, які придатні для вирощування у відкритому ґрунті в умовах клімату України. Важливо підібрати відповідні умови: розташування з південного боку будівлі, у захищеному від північного вітру місці; укриття, якщо потрібно, легке (хвойні лапки). В жодному випадку не поливати восени та у період сльотавої зими, краще спорудити який-небудь прозорий навіс.

Опунції приносять велику користь людині: служать для аборигенів їжею, втамовують спрагу, використовуються як ліки, паливо, захищають житло від сильних вітрів тощо. У країнах Середземномор’я, на Канарських островах, у Південній Африці, Австралії та Індії занесені туди колись опунції акліматизувалися, здичавіли і розселилися настільки широко і рясно, що стали помітним або навіть визначальним елементом природного ландшафту. 

Види опунцій значно відрізняються між собою зовні і розмірами: від маленьких повзучих рослин до чагарників, що гілкуються, і до величезних шестиметрових дерев.