75
років тому гарнізон нацистського Берліна капітулював, але це не вберегло його
командира від десятиліття ув’язнення та смерті в сталінських тюрмах.
Незважаючи на офіційне скасування усіх масових
заходів із приводу 75-річчя закінчення Другої світової війни в Європі, мерія
Берліна вирішила організувати офіційну церемонію. Надзвичайний і Повноважний Посол
України в ФРН Андрій Мельник
відмовився брати участь у цьому пропагандистському шоу…
Як інформує портал «Лівий берег», Андрій Мельник відхилив запрошення
бургомістра м. Берліна Міхаеля Мюллера
взяти участь у спільній церемонії покладання вінків перед будинком на
Шуленбургрінг, де 2 травня 1945 р. капітулювали війська Вермахту, які тримали
оборону Берліна перед наступом 2 фронтів Радянської армії та 2 армій Війська
Польського, підконтрольного Москві.
Слід зазначити, що командир гарнізону Гельмут
Вейдлінг усупереч військовому командуванню Третього рейху віддав наказ про
капітуляція перед радянськими військами, після того, як переговори про мови
припинення війни між правонаступником Адольфа Гітлера – Йозефом Геббельсом та
командуючим Першим Білоруським фронтом маршалом Георгієм Жуковим за вказівкою Іосіфа
Сталіна завершилися безрезультатно.
Втім, це його не врятувало: Гельмут Вайдлінг із травня 1945 р. перебував у Бутирській і
Лефортовській в’язницях у Москві, а потім у Володимирській тюрмі. 27 лютого
1952 р. військовим трибуналом військ МВД Московського округу засуджений до 25
років ув’язнення за звинуваченням у військових злочинах. Гельмут
Вайдлінг помер 17 листопада 1955 р. від серцевої недостатності у
Володимирському централі. Похований в безіменній могилі на тюремному кладовищі…
Утім, його доля мало кому зараз цікава. Тим паче, що
путінська Москва здійснює військову агресію на український Донбас і паралельно
розкручує маховик «пабєдобєсія»…
Як повідомила Агенція «Укрінформ», дипломатична
місія України в Німеччині відмовилася спільно вшановувати жертв Другої світової
разом із представниками Кремля:
«Кілька тижнів тому троє послів отримали запрошення
від мера Берліна Міхаеля Мюллера.
Разом з представниками Росії, України і Білорусі він хотів в цю суботу покласти
вінок, щоб відзначити кінець Другої світової війни, і не біля однієї з великих
пам’яток міста, а перед непомітним житловим будинком в районі Берлін-Темпельхоф
… Український посол відхилив запрошення».
Андрій
Мельник висловив подяку бургомістра за запрошення, яке
назвав «визнанням незаперечного вкладу українського народу в звільнення Європи
від насильницького нацистського режиму», і пояснив причину своєї відмови.
«Вшанування пам’яті українських героїв, стоячи
пліч-о-пліч з представником країни-агресора, що вже шостий рік поспіль веде
криваву війну на сході України і незаконно окупував Крим, я не зміг би собі
уявити навіть в найстрашнішому кошмарі», – заявив посол, акцентуючи на тому, що
за цей час жертвами агресії Кремля стали понад 14 тис. українців.
Посол також нагадав, що під час Другої світової
війни більше 6 млн українців воювали в лавах Червоної Армії і ще 250 тис. – у
військах союзників, понад три мільйони українських солдатів не повернулися
додому живими, в тому числі поклавши життя в останні дні війни в операції за
звільнення Берліна.
Вермахт і есесівці вбили більш як 5 млн жителів
України, яка була повністю окупована між 1939 і 1944 рр.
Він також висловив жаль з приводу того, що в м. Берліні
досі немає пам’ятника українським жертвам нацизму, а рівень знань німецької
громадськості «про ці величезні жертви України є досі вкрай обмеженими».
Відтак, росіяни та німці будуть покладати 1 травня
2020 р. вінки та квіти на самоті. Як і Україна, спільно відзначати з Москвою цю
історичну подію відмовилася й Республіка Польща.
Слід нагадати, що в Другій світовій війні союзниками
СССР по Антигітлерівській коаліції були США, Канада, Австралія, Велика Британія
та деякі інші держави. На боці нацистського Третього рейху були Італія, Японія,
Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Хорватія, Туреччина та інші країни.
Фінляндія зберігала відносний нейтралітет, хоча також воювала спочатку проти
СССР, а потім і проти Вермахту.
Українська УПА воювала проти обох окупантів:
сталінського та гітлерівського.
Роман
УСТИМЧУК.
На
фото з архіву: капітуляція гарнізону Берліна перед радянським командуванням, 2
травня 1945 р.