«Історична правда» проаналізувала висновки
співробітників Інституту національної пам’яті Республіки Польща щодо нового
тлумачення злочину комуністичного режиму ссср, чсср і пнр після Другої світової війни
щодо примусового виселення православних українців із території Польщі. Сусіди
вважають, що депортація була «превентивно-захисною, а не репресивною»…
«Висновки
слідства свідчать про те, що евакуація осіб української, лемківської та
польської національностей була превентивно-захисною, а не репресивною. Воно
було здійснене внаслідок масових убивств, вчинених проти місцевого населення
підрозділами ОУН та Української повстанської армії (УПА)», – каже прокурор
Жешува Підкарпатського воєводства РП Артур Грабовскі.
Висновки польського розслідування свідчать, що метою
переселення ніби то було «не переслідування якоїсь національної групи, а тим
більше її знищення». За даними прокуратури, евакуація «була проведена
гуманно», переселенці забрали з собою більшу частину рухомого майна та тварин.
Транспортом допомогла армія. Їх забезпечили харчуванням, медикаментами та
медичною допомогою. Умови життя на новому місці поселення були кращими, ніж на
виїзних місцях.
Історик та нардеп від «Європейської солідарності»,
колишній очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир
В’ятрович, зауважив, що одним із головних завдань інститутів національної
памʼяті, які постали на теренах Східної Європи було дослідження і засудження
злочинів комуністичних режимів.
«Саме тому польський Instytut
Pamięci Narodowej займався справою акції «Вісла». Але вчора прокурор
цієї інституції закрив цю справу, назвавши примусову депортацію українців не
репресивною, а захисною. Це ганебне виправдання одного з найбільших злочинів
польського комуністичного режиму. Між іншим засудженого польським сенатом відразу
після падіння комунізму», – підсумував Володимир В’ятрович.
Слід нагадати, що Операція
“Вісла” – етнічна чистка, здійснена протягом
квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного
керівництва ссср, пнр та чсср. Полягала у примусовій, із
використанням військ, депортації українців з їхніх етнічних територій: Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини.
Українських православних людей у кількості щонайменше 150
тис. осіб вивозили на території у
західній та північній частині польської держави, щоб заселяти населені пункти,
де колись мешкали німці. Натомість із різних регіонів у їхні домівки завозили
етнічних поляків римо-католицького віросповідання.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з архіву: польські військовослужбовці
виселяють українську родину.