Сприймаючи подружжя Романаі Надії Фединів як цілісний творчий дует,
питання спільності їх світоглядної платформи начебто і не повинно виникати. Загадка
зміщується в бік синхронності експресії стилю, яка, судячи з їх картин «у чотири руки»,
теж є узгодженим моментом у стратегії живописання. Втім,
переважаюча в останні роки над художньою керамікою малярська практика мобілізувала
у кожного приховані емоційні ресурси, з якими Роман і Надія «вирушили» в свою
міфологічну мандрівку, дедалі глибше занурюючись у Гуцульський етнокультурний
вир. За три роки вибудувалася велика живописна серія «Фольк»,
яка стала тематично-смисловим епіцентром шукань творчим
подружжям елементів власного самоідентифікаційного «я».
Гуцульський тематичний кущ відбрунькувався кількома
іншими картинними серіями («Флора», «Фауна»),
з якими сукупно позначилася загальна територія, що стала
питомим чуттєвим і символьно-метафоричним середовищем Фединів у мистецтві.
– Для кожного митця важливою є ідея, з якою він творить. Художник зазвичай
прагне висловити те, чим переймається, що його непокоїть, – каже Роман Федина.
– Ні я, ні моя дружина не є гуцулами, але карпатський край нас полонить і
вабить. Ми прислухаємося до його пульсу своїми серцями. Відтак чуємо й бачимо
ту глибінь, той скарб і біль, котрі не вміщаються в одному слові. Усе відчуте
передаємо за допомогою своєрідної техніки накладання фарб, але без традиційного
пензля. Ми творимо картини за допомогою мастихіна.
Вони виробили особливий стиль, що нагадує кольорову графіку, проте має
своє, насичене яскравими барвами зображення, яке наближається до об’ємного,
навіть голограмного. Це дає змогу митцям якнайкраще відтворити багатий і
динамічний світ карпатського краю.
– Розмаїття колористичного світу Гуцульщини – благодатна палітра для
розробки жанрів пейзажу та побуту, – вважає Надія Федина. – Історія, культура,
християнські традиції, обряди, усна народна творчість цього краю – все це є
джерелом для нашої творчості, для відображення в наших роботах. Ми прагнемо
відкрити самобутність цього унікального етносу, його природу, якій сьогодні
загрожують видобуток сланцевого газу в Карпатах, безсистемне вирубування лісів,
що призводить до катастрофічних повеней, індустріальний розмах масового туризму
з його бездушними споживацькими бізнес-проектами, які руйнують місцевий
менталітет.
У цьому багатоскладному звичаєво-ритуальному і духовному комплексі
художники надали значення кільком важливим ідентифікатам гуцулів як колоритної
етнографічної групи українців. Найпершим з них став народний танок, який задав
ритмічну структуру усім композиціям серії «Фольк».
Експресія руху влучно підсилена засобами стилістики і
структури малярського мазка. Засобами гіперболізації в пластичному розкритті
символічних побутових сцен Роман і Надія Федини досягнули метафоричного
звучання кожного мотиву. Цій же стратегії підпорядкована колірно-фактурна
організація картин. Темперамент, який набув домінуючої константи в творчому
досвіді «чотирьох рук», дав «установку» усім іншим складовим морфології їх
живопису. В такій іпостасі полотна подружжя Фединів кореспондують із взірцями
деяких українських художників-модерністів (Микола Бутович, Едвард Козак та
ін.), для яких тема Гуцульщини стала свого роду плідним екзотичним приводом для
розкриття власної екзистенції.
Відтак виставки картин, які творить подружжя Федин, привертають увагу
громади до збереження природи і етносу Карпат. У двох книгах відгуків
шанувальники творчості художників залишили свої враження та побажання для
подальшої плідної праці в розробці нових тем. Подружжя вже побувало з
виставками в багатьох містах України і за кордом. Загалом відбулося 22
персональні виставки, 6 всеукраїнських і 7 міжнародних. Роботи митців
прикрашають приватні колекції в Австрії, США, Канаді, Англії, Німеччині,
Польщі, Бельгії, Шотландії.
Найбільше привертає увагу в особливий спосіб відтворений етнос Гуцульщини:
на полотнах зображені сцени побуту з використанням народного фольклору. Картини
підписані уривками з пісень – коломийок, колядок, гаївок.
– Коли ознайомлюєшся з фольклором Гуцульщини, народжуються нові сюжети для
картин. Зокрема, так виникла серія «Танці», – розповіла Надія Федина. – Якось я
поцікавилася місцевими коломийками, й в уяві виник сюжет до пісні «Ой на горі
високій сивий кінь пасесі, Люблю з любком танцювати, що гарно трісесі…». На
інший надихнула відома легенда про гуцулку Ксеню: «Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті лиш одній в цілім світі розкажу про любов». Так само народжуються сценки обрядових святочних дійств – Різдва,
Великодня.
– У роботах подружжя представлене національне мистецтво в сучасній
інтерпретації, – зазначає мистецтвознавець Роман Яців. – Художники поновому переосмислюють народні джерела та класику. Бачимо паралелі, які
можна знайти і в народному мистецтві, і в професійному модернізмі, мотиви не
лише українського, а й європейського та американського постмодернізму. Усе це
укладається в систему світоглядних уявлень і поетичного відчуття світу і пані
Надії, і пана Романа. Отримуємо цікавий синтез традицій і новацій, класики і
сучасності. Так автори розкривають свою національну ідентичність. Роблять це
несподівано, бо працювати в чотири руки означає накладати одну стратегію
живопису на іншу.
Натомість Роман і Надія Федини не локалізували проблематику свого малярства
лише такими формально-образними засобами. В інших серіях, циклах чи автономних
композиціях мистці мобілізують свої інші техніко- виражальні ресурси, зокрема
постімпресіоністичну методологію або авторську редакцію неоконструктивізму, що
в цікавий спосіб кореспондує з їхньою творчістю у царині кераміки. В кожному з
цих варіантів авторського творчого мислення подружжя досягає відповідної
Стратегічної мети дієвості художнього образу. Сьогодні Роман і Надія Федини
займають осібне місце в багатовекторному мистецькому процесі Українb, духовними
та естетичними аргументами та професіоналізмом розкриваючи поліфонію життєвих
вражень, а через них – і свою емоційну та філософічну ідентичність.
Геннадій САРАПІН,
голова Волинської обласної
організації Українського Фонду Культури