Коли
«Волинську газету» читають всі: від старого – до малого!
Передплатна квитанція, яку дідусь
заповнив на прохання улюблениці-онучки, двічі принесла родині подарунки. «Це
нашу дівчинку, напевне, Фортуна любить!» – зі сльозами на очах кажуть Іван та
Олена Літвінчуки.
Їхня Катруся – і справді улюблениця
долі, бо народилася з вагою 950 грамів, довго боролася за життя, змусила всю сім’ю
страшенно переживати, але он якою красунечкою виросла! Тепер колекціонує
подарунки від «Волинської газети» і вчить букви, аби й собі стати таким
вправним читачем, як дідусь та бабуся.
Останній
із добірки презентів, які розігрувалися за підсумками передплатної лотереї
другого півріччя, нарешті дістався свого власника – Івана Літвінчука із с.
Зарудчі Любешівського р-ну. Як же здивувалися, коли Іваном Літвінчуком виявився
один із уже знайомих читачів. Побачитися нам випало під час традиційного
літнього Дня передплатника, який
«Волинська газета» організовувала спільно з любешівськими поштовиками. І хоча
надворі того дня, була дощова і прохолодна погода, Іван Іванович прийшов у
відділення зв’язку, де ми саме розігрували призи в обмін на передплату газети,
з чарівною дівчинкою.
Саме
Катруся, міцно тримаючи у жменьці заповнену дідусем квитанцію, взяла участь у
лотереї й витягнула приз. Пощастило дівчаткові отримати сюрприз радше для
бабусі, бо то була салатниця. Але й від цього дитячі очі світилися радістю. Щоби
радість була виправдана, на прощання ми пригостили малечу цукерками. І хто міг
подумати, що коли вдруге приїдемо в Любешів у пошуках читачів-щасливчиків, то
набір посуду на 18 предметів привеземо… знову Катрусі.
Загалом
у її дідуся й бабусі – четверо внуків. І всі дівчатка. «Це мені така
компенсація, – жартує привітна дружина Івана Івановича – пані Олена. – У нас із
чоловіком – два хлопці, тому я про дівчат мріяла!»
Живуть
Літвінчуки – як і всі. Не краще, не гірше. Тягнуться з останніх сил, щоб
підняти дітей та внуків. Важко працюють. Нарікають на здоров’я (а де ж воно
візьметься, коли весь вік у сільській роботі?). Але вміють щиро радіти, шукати
позитив у сільських буднях. Бо всяке було в житті… Хоча б, для прикладу,
історія з Катрусею. Дівчинка (перша з чотирьох онучок) народилася передчасно.
Важила трохи більше 900 грамів. Три місяці провела в лікарні, а всі домашні на
Любешівщині «сходили з розуму» від тривоги. Досі згадують, як гнали від себе
погані думки, молилися і серед ночі шукали необхідні ампули за 5 тис. грн.
Дуже
хотілося побачити ще раз ту саму Катрусю. Щоправда, дівчинки вдома застати не
вдалося: в момент нашого приїзду дідусь Іван
саме рихтувався йти за нею до садочка.
Тож
урочисто набір посуду від «Волинської газети» ми вручили старшій господині дому
Олені Літвінчук. Упевнені: вона як і кожна жінка, оцінить реверанс Фортуни
гідно. А найголовніше – Літвінчуки всією їхньою родиною і надалі залишатимуться
нашими вірними читачами та активними учасниками лотерей.
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.
P.S. Окрема вдячність за допомогу в
пошуках власника подарунка та
налагодження контактів поміж читачами та газетою – поштареві від Бога, керівнику любешівського
цеху обслуговування споживачів Камінь-Каширського ЦПЗ Іванові Солошику.