1 листопада у селі Холоневичі колись Цуманського, Ківерцівського, а тепер Луцького району – престольне православне свято. У рідне село приїде чимало уродженців цього славного краю. І крім святкових богослужінь у місцевому православному храмі та святкових застіль у родичів люди побачать… занедбане польське римо-католицьке кладовище. Чому фірма Віктора Мельника, яка спиляла під виглядом аварійних цілком здорові столітні дуби на цьому цвинтарі та вивезла ціну деревину на продаж, всупереч зобов’язанням не навела на ньому належного порядку?
Як переказували сторожили, село Холоневичі на Волині стало найзаможнішим після заселення цього краю польськими панами від 1921 року. Поляки й українці жили пліч-о-пліч: товаришували, брали один одного за кумів та одружувалися. До прикладу, директор школи, яку започаткували поляки, мав за дружину українку.
Про це розповіли колеги з ТРК «Аверс» та ІА «Волинські новини»:
З тих часів залишилися лиш згадки й залишки надгробків. На одному місці в 1943 році загинула сім’я.
«Тут ціла родина Трусевичів – чоловік, жінка, їхні малолітні діти, а ще матір тодішнього директора школи», – розповіла вчителька історії Холоневицького ліцею Ольга Ярмолюк.
Пам’ятник встановлювали на початку двохтисячних років. Сюди приїжджала польська делегація. Відбулося богослужіння, на якому зустрілися і українці, і поляки – колишні мешканці Холоневичів.
На світлині біля поштового відділення позувала польська еліта: директор школи Наумович, поліцейський, лікар на інші. Недалеко був польський постерунок. Зараз від цього місця нічого не залишилося, тільки старі будівлі радянських часів.
Основну історичну та духовну цінність має старе польське кладовище поселенців – прихожан холоневицького костелу. У 1998-му був збудований ще один хрест прямо посеред цвинтаря. Там розташовані поховання до 1943 року.
Зараз і не видно, де були могили. Щоб не оскверняти землю, встановили огорожу. Усі місцеві знають, що там ховали поляків у давнину. На старому цвинтарі знайшли склеп панянки. Місцеві жіночки казали, що в дитинстві бігали до нього заглядали у віконце. Там стояла труна. Зараз отвір замуровано»…
На жаль, ця картина – лише фрагмент із похмурого буття старого римо-католицького кладовища. В Польщі за ними доглядають релігійні громади, в Україні – органи місцевого самоврядування. Саме Цуманська ОТГ, в підпорядкуванні якої зараз село Холоневичі, у 2022 році дала дозвіл на зрізування «аварійних» дубів та інших цінних порід дерев, які понад 100 років росли на польському кладовищі. Як з’ясувала тоді «Волинська газета» у журналістському розслідуванні під заголовком «Холоневичісська різня – 2022», один із підприємців зобов’язався не тільки зрізати та вивезти деревину, але й подбати про цивілізований стан після закінчення робіт.
Ось фрагмент цієї публікації:
«22 січня 2019 р. комісією «за участі представника Держекоінспекції» «було проведено обстеження дерев на старому кладовищі в с. Холоневичі». І «згідно з висновком комісії, дерева перебували в аварійному стані».
11 жовтня 2022 р. ця ж комісія повторно приїхала в с. Холоневичі, заручившись мовчазною згодою «представника Державної екологічної інспекції». Вона постановила, що «дерева перебували в аварійному стані і досягли вікової межі», а тому «підлягали знесенню».
Щоб легалізувати цю оборудку, зацікавлені в отриманні дармової деревини цінних порід «пробили» і позитивне рішення виконкому Цуманської селищної ради, яка має №117 та відбулося 20 жовтня 2022 р.
Крім цього, на папері «при виконанні робіт жодних руйнувань пам’ятникам завдано не було».
Зрозуміло, що ця відповідь була ні про що. Тому редакції довелося турбувати цуманську владу повторно. І 13 грудня 2022 р. Селищний голова за №1760/01-30 надіслав ще одну відповідь, а також додав 19 аркушів копій різноманітних документів.
Отже, хто «благословив» знищення історичних дубів на польському кладовищі?
Формально, «заднім числом», ініціативу проявила… призначена цуманським начальством староста села С. М. Піддубна. 1 вересня 2022 р. в канцелярії зареєстрований підписаний нею лист №4/12-03 такого змісту:
«Голові Цуманської ТГ Анатолію Дорошуку. Звертаюся з проханням від імені жителів с. Холоневичі щодо видалення зелених насаджень на кладовищі в с. Холоневичі у зв’язку з тим, що частина дерев знаходиться в аварійному стані, а саме: стовбури дерев висохли, потрухлявіли, від сильних вітрів гілля дерев обламується і руйнуються пам’ятники з однієї сторони кладовища. Від дороги створюють небезпеку для руху транспорту».
Зверніть увагу! Староста пише, що виступає від імені всіх мешканців с. Холоневичі, хоча опитування громадської думки серед людей ніхто не проводив. Вона пропонує зрізувати не всі дерева, а лише частину. По-друге, вона жодним словом не вказує, що це треба робити на старому римо-католицькому кладовищі, оскільки проблема аварійних дерев справді була на кладовищі православному, розташованому поруч, і їх там дійсно демонтували.
Але ті, хто поклав око на холоневицькі цвинтарні дуби як пиломатеріал, на це не зважали. Невдовзі в село виїхала група чиновників, аби реалізувати задумане.
Головою «комісії з обстеження зелених насаджень (Увага! В акті так і написано: «зелених насаджень», – ред.), які підлягають знесенню», був заступник селищного голови Микола Фень. Членами і членкинями – спеціаліст 1 категорії, юрисконсульт Сергій Філюк, начальник відділу Мирослава Григор’єва, депутат Володимир Гламазда, начальник Цуманського ВУЖКГ Юрій Малиш і «представник Державної екологічної інспекції у Волинській області» Сергій Шеремета.
11 жовтня 2022 р. вони підписали кілька документів, що дозволяли знищити і вивезти в невідомому напрямку «могильні дуби». Акт №19 зафіксував 16 дубів. Акт №20 – 7 дубів. Акт №21 – 3 сосни, 1 клен і 1 дуб. Акт №22 – 4 дуби і 1 липу.
В кожному документі – смертний вирок 57 деревам із польського цвинтаря: «Зелені насадження знаходяться в аварійному стані, досягли вікової межі та підлягають знесенню».
20 жовтня 2022 р. відбулося чергове засідання Виконавчого комітету Цуманської селищної ради, члени і членкині якого затвердили рішення №117 «Про надання дозволу на знесення зелених насаджень на території Цуманської селищної ради».
У ньому вже з’явилися додаткові мотиви ліквідації дерев на римо-католицькому кладовищі: «перебувають в аварійному стані та несуть загрозу життю та здоров’я населення»!
Дуби, сосни, липу і клен дозволили зрізати, а контроль за виконанням поклали на заступника селищного голови Павла Арендарчука.
Того ж дня було виписано «ордер на видалення зелених насаджень» цуманському підприємцеві Вікторові Мельнику із терміном знесення дерев до 31 грудня 2022 р., проведенням благоустрою території кладовища до 20 жовтня 2023 р. та метою використання деревини – «дрова». В графі «зелені насадження, які перебувають у межах визначеної ділянки, передаються на зберігання…» – порожнє місце.
Ну, а далі відбулося те, що відбулося… 14 листопада, на свято Кузьми і Дем’яна, люди масово приїхали в с. Холоневичі на престольне православне свято, і побачили замість тихого дубового гаю на старому римо-католицькому кладовищі… спаплюжену територію з залишками гігантських багать, якими спалювали гілля. Чимало вцілілих польських надгробків були зруйновані, на могилах виднілися сліди від важкої техніки, яку використовували різуни. Мабуть, не варто зауважувати, що й станом на початок липня 2023 р., у переддень 80-річчя «Волинської трагедії», тут нічого не змінилося? Хіба що випалена земля заросла бур’янами, а повсюди почали проростати молоді деревця в вигляді чагарників?
Як не крути, не виконав підприємець Віктор Мельник вимог договору та припису цуманського ордера на знесення зелених насаджень…
Проте знищені дуби, клен і липа на римо-католицькому польському цвинтарі в с. Холоневичі – це не тільки сплюндрована пам’ять та земля. Куди поділи деревину?
У відповіді від 13 грудня 2022 р. Цуманський селищний голова Анатолій Дорошук зазначив, що відповідно до Договору №21/10/22 вся зрізана на кладовищі деревина перейшла у власність підприємця Віктор Мельника і «була використана як дрова». За даними Ківерцівського лісгоспу – по ціні 850 грн за кубометр, всього на холоневицькому кладовищі йому вдалося офіційно заволодіти 49 кубометрами дуба…».
1 листопада в селі Холоневичі за новим православним календарем будуть відзначати престольне свято Кузьми і Дем’яна. 11 листопада – чергова річниця Незалежності Польщі. І буквально за кілька тижнів до цих подій на римо-католицькому цвинтарі, який спробували заховати від людського ока дешевим парканом, джунглі хащів, з-за яких ледь помітні вцілілі надгробки та гігантські пеньки від по суті вкрадених дубів.
І нікому до цього немає діла?
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: польський цвинтар у селі Холоневичі в наш час.