«Хоч не чоловіча робота, але звик»

Уже два десятки літ Василь Ніколайчук  працює листоношею на миляновицькій пошті. А вдома – семеро дітей і чотири гектари города!
На Турійщину Василь Ніколайчук переїхав із Любешівського р-ну. Рідне с. Залаззя покинув, коли накрила Україну чорнобильська біда.  
«Ще не було свого гнізда у нас із дружиною і переїхали сюди. На новому місці колгосп (а тут процвітав колгосп імені 22-го з’їзду КПРС) купив хату для нас у Кличковичах», – розповідає чоловік. 
Згодом перебралися у Миляновичі. Колгоспний труд Василь Лукич змінив на поштарський.  Сьогодні за комунікабельним та найчастіше усміхненим поштарем – села Миляновичі і Годовичі. Велосипед. Сумка – і гайда… А часом доводиться і свій автомобіль «запрягати» до роботи.  Адже сільські дороги не завжди велосипеду під силу. 
Із дружиною народили та виховали аж семеро дітей. Три доньки та четверо синів – і розрада, і втіха, і підмога для батьків. Мало того, у них уже й четверо внуків. Найменша ж донечка Діана ходить у 6-й клас…
«Планував в юності четверо, а вийшло семеро. Бог за нас планує!» – усміхається Василь і, здається, що наче й нема на його батьківських плечах гори турбот: господарських, сімейних чи ще будь-яких… І тільки щира усмішка – наче в улюбленця мільйонів «почтальйона Пєчкіна». За нею, мабуть, цей листоноша і ховає усі свої будні. 
Кілька разів на тиждень переступає поріг тісненької, більшу пору року холодної кімнатки сільського відділення зв’язку. 
«Удома 4 гектари города, двоє коней, дві корови. Але хлопці в мене спеціалісти і в техніці, і в ремонтах. Я їх до роботи з дитинства привчав, от вони й такі є. Ще б нам трактора якось…» – міркує.
Але робота роботою, а поки всіх газет не прочитає, Василь спати не лягає. 
Олена ЛІВІЦЬКА. 
На фото автора: миляновицькій листоноша Василь Ніколайчук. 
P.S. У Василя Лукича – золоті руки, гарні діти, добре серце, але маленька зарплата.  На «маленьку зарплату» нарікав і новий гендиректор ДП «Укрпошта» Ігор Смілянський.  Успішний менеджер пройшов конкурс на цю посаду, але контракт із урядом довго не підписував через те, що не вдавалося домовитися про зарплату. Майбутній гендиректор, який до цього працював у американській аудиторській компанії, запросив 750 тис. доларів у рік. Як нещодавно повідомило видання «Лівий берег», після переговорів Смілянському вдалося узгодити підписання контракту з урядом: гендиректор «Укрпошти» отримає посадовий оклад в розмірі 333,4 тис. гривень за «фактично відпрацьований час». Окрім такої щомісячної зарплати, він  може розраховувати на стандартну 24-денну відпустку, додаткову відпустку за «особливий характер роботи» в розмірі семи днів і допомогу на оздоровлення в розмірі його середньомісячного заробітку. Не буду рахувати, скільки зарплат сільських поштарів вартує одна зарплата нового керівника… 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *