Пам’ятний знак на честь журналіста та письменника Василя Простопчука (творчий псевдонім Василь Журавський) освятили та урочисто відкрили 19 листопада встановили на стіні будівлі по луцькому проспекту Волі, 8, де з 1967 року функціонувала редакція впливової професійної газети. На піку популярності видання друкувалося тиражем понад 95 тисяч примірників!

У молоді роки.
Молодий Василь Простопчук прийшов працювати в молодіжну газету після закінчення факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Видання змінювало назви («Молодий ленінець», «Молода Волинь», «Віче»), але їх незмінно Василь Васильович очолював 37 років поспіль, чим встановив абсолютний рекорд українських редакторів-довгожителів.

Колектив газети під час візиту голови облдержадміністрації Бориса Клімчука і Луцького міського голови Антона Кривицького.
На жаль, внаслідок важкої невиліковної хвороби Василь Простопчук відійшов у Вічність 2 жовтня 2019 року.

Дім панахиди, де відспівували новопреставленого Василя Простопчука.
Громадськість області та журналістська спільнота давно виношували ідею вшанувати творчу журналістську та письменницьку спадщину Василя Васильовича та його шлях у медіа.
Ще 4 червня 2025 року на засіданні Луцького міськвиконкому з ініціативи громадського діяча Дмитра Глазунова ухвалили рішення щодо встановлення на колишній будівлі редакції пам’ятної дошки, що й було реалізовано після відзначення Дня журналіста. Вартість робіт та послуг оплатив бюджет луцької громади.

Василь Журавський на творчій зустрічі у зрілому віці.
Оскільки офіційних урочистостей із цього приводу влітку не відбулося, актив облорганізації НСЖУ таки реалізував ідею гідно вшанувати пам’ять про Василя Простопчука належним чином.
І це відбулося саме 19 листопада, коли в далекому 1952 р. і народився Василь Васильович, Заслужений журналіст України, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст. Був навіть Президентом Волинської асоціації сатириків.

Василь Васильович (другий зліва) під час одного з футбольних матчів журналістів захищав ворота команди.
Модерувати урочистість доручили колишньому заступникові головного редактора газети «Віче», Секретареві НСЖУ, керівникові «Волинської газети», мобілізованому офіцерові Сухопутних військ ЗСУ Володимирові Данилюку, який саме перебував на лікуванні і зміг взяти участь у цій важливій не тільки для Волині події.
Протоієрей Віталій Пушко від Православної Церкви України здійснив чин освячення меморіальної дошки, а також сказав проникливі слова про Василя Простопчука, якого знав особисто і був читачем очолюваного ним видання, а також помолився за душі журналістів газети, які в різні періоди в ній працювали.

Під час Богослужіння.
Це головні редактори Анатолій Пономарьов, Мирон Олександрович, Святослав Крещук, журналісти і співробітники Василь Гей, Григорій Байда, Олександр Ворон, Мирослава Манелюк, Лариса Єржикевич, Володимир Галій, Уляна Омеженко, Фаїна Бородіна, Людмила Волкович, Неоніла Шатурська, Марія Ковч, Василь Кузьмін, Валентин Швець, Богдан Майка, Надія Ковтун, Олег Берман, Маргарита Ромашко, Володимир Власюк, Володимир Миткалик, Юрій Огребчук, Ігор Чуб…
Це ціла плеяда золотого фонду волинської (і не тільки!) журналістики.

Спогадами ділиться Святослав Пирожко.
Щирі слова про Василя Простопчука промовили Заслужений журналіст України, багаторічний очільник ВОДТРК Святослав Пирожко (знав Василя Васильовича ще за його юності), Секретар Луцької міської ради Юрій Безпятко (свого часу працював у газеті «Віче») та громадський активіст Дмитро Глазунов (ініціював створення меморіальної таблиці та разом із видавцем Дмитром Головенком готує до виходу в світ книгу про Василя Простопчука).

Спогадами ділиться Юрій Безпятко.
Голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак та його колега Дмитро Тарасюк, який очолює Спілку на Рівненщині, розповіли про журналістську і редакторську роботу Василя Васильовича, а також поділилися згадками про яскраві моменти співпраці з ним.

Дмитро Тарасюк, Володимир Данилюк і Михайло Савчак.
У тому числі, коли Василь Простопчук упродовж багатьох років був неформальним лідером усіх українських молодіжних газет.

Коли в руках свіжа газета.
Оскільки Василь Журавський був автором великої кількості книг та свого часу був прийняти й і в Національну спілку письменників України, то голова облорганізації НСПУ Микола Мартинюк та декан факультету філології та журналістики ВНУ імені Лесі Українки Віктор Яручик окреслили його неперевершений авторський талант та блискуче володіння словом.
Заступник головного редактора «Волинської газети» Сергій Цюриць, підприємець Валерій Мельник, ветеран волинської журналістики Василь Ворон, які свого часу працювали в очолюваному Василем Простопчуком виданні та успішно себе реалізовували (зокрема, Валерій Степанович був депутатом облради і очолював один зі структурних підрозділів виконавчої влади області, а Василь Олександрович працював на посаді заступника голови облдержадміністрації), також наголосили на управлінських і людських чеснотах, коли ініціатива не каралася, а заохочувалася.

Люди, які працювали із Василем Простопчуком в одній газеті, біля колишнього редакційного офісу.
Кожна, навіть найуспішніша людина, із роботи повертається додому. Бо там – найрідніші. Тож перед присутніми виступили і його дружина Катерина Простопчук, і одна з його доньок – Олена. Оскільки подія відбулася не лише в день народження Василя Васильовича, а й у Міжнародний день чоловіків, то його колишні колеги виконали почесну місію: вручили їм квіти, адже Катерина Григорівна відзначила особисте свято 17 листопада, а Олена Василівна народилася в один день із батьком.

Родина, колеги і друзі Василя Васильовича під час освячення меморіальної таблиці.
Промовці подякували Луцькій міській раді в особі голови органу місцевого самоврядування Ігоря Поліщука за системну роботу щодо збереження пам’яті про волинських журналістів. Через невідкладну парламентську роботу працювала в Києві, а тому вітання волинянам і шану Василю Простопчуку передала народний депутат, заступник голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич. Віддати належне його пам’яті прийшло чимало його колег та друзів, зокрема, народний артист України Василь Чепелюк, головний редактор газети «Волинь-нова» Олександр Згоранець, колишній перший заступник Луцького міського голови та голови облдержадміністрації Святослав Кравчук, відомий бізнесмен Володимир Мікулич, інші шановані пані та панове.

Фото на згадку.
За давньою доброю традицією присутні, котрі були до завершення царемонії, сфотографувалися на добру згадку. Цього разу – про добру справу, яку реалізували в пам’ять про своїх колег і наставників, на честь і славу волинській журналістиці, яка була потужною і в попередні періоди, і зараз виконує потужну роль інформаційної оборони перед ворогом у час триваючої російсько-української війни.
…В одній із пісень Василя Васильовича є рядки:
«Хочеш забути – забудь, хочеш згадати – згадай…».
На Волині Василя Простопчука прагнуть не забувати.
А одна з його гумористичних збірок називається «Подалі від ближнього».

Василь Простопчук на Театральному майдані м. Луцька перед святкуванням 60-річчя газети в облмуздрамтеатрі.
Журналісти і тут продемонстрували, що навіть жартома вони ніколи не віддаляються від людей. І особливо тих талантів, які прославили наш край на всю державу, адже пісенні твори Василя Журавського у виконанні багатьох народних артистів. Бо такі, як Василь Васильович, не помирають. Вони просто у безстроковому відрядженні…
Роман УСТИМЧУК.
Фото з архіву, з відкритих джерел, автора, Василя КУЗЬМІНА, Богдана ГОНЧАРУКА, Віктора РАЙОВА та Аліни ВІТИНСЬКОЇ.

