Вже
традиційно від Хресто-Воздвиженської церкви через Майдан Злуки вирушають семінаристи
і святі отці вулицею Лесі Українки до Свято-Троїцького собору. Разом із ними
йдуть і прості лучани. Цього року велику
скорботну ходу знову очолив владика, митрополит Волинський і Луцький Михаїл.
Він несе дерев’яного Хреста і, якщо уважно придивитися, то можна помітити, що
цей кремезний чолов’яга монашеського сану зігнутий од його ваги, а ще більше од
печалі та скорботи, яку понад дві тисячі років тому відчув на собі Божий Син.
За
церковними уявленнями, «Хресна дорога
відтворює в пам’яті віруючих основні моменти страждань Спасителя. Ті,
що моляться в єдності зі скорботною Богородицею, проходячи 14 стоянь, у думках
супроводжують Спасителя на Голгофу. Вони глибше усвідомлюють, яка велика є
любов Ісуса до нас і як ми ображали Його нашими гріхами. Бачивши Його жахливі
страждання, яких Він зазнав заради спасіння всіх людей, і Його слухняність волі
Небесного Отця, вони вчаться переносити випробування земного життя і смиренно
нести посланий Богом хрест».
Серед учасників Хресної ходи бачу багато знайомих
священників і мирських людей. Ще одна зупинка:
– Поклоняємось
Тобі, Ісусе Христе,
і величаємо Тебе.
– Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив
весь рід людський.
Після кожного стояння доноситься:«За нас Ти страждав, за нас
був розп’ятий, Ісусе, наш Спасе, помилуй нас. І Ти, Божа Мати, що з Сином страждала,
Пречистая Діво, молись за нас».
Кожен із присутніх подумки чи й вголос промовляє молитви
«Отче наш», «Радуйся, Маріє», «Слава Отцю», а ще уявно переноситься до Єрусалиму, де вели на Голгофу Бога.
…Ось отець Володимир читає Євангеліє… Всі осіняють себе
хресним знаменням. Владика благословляє люд… Колона рушає далі, та за мить уже
знову зупиняються, і знову читається Євангеліє, звучать молитви…
Якоїсь миті владика Михаїл передає Хрест людям і вони,
підставивши плечі, несуть його із скорботою, молитвою і вірою, намагаються
полегшити Хресну дорогу Самому Ісусові – Сину Божому…
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото автора:
Хресна дорога у Луцьку.
