З 16 липня
ц. р. вступив у дію закон, який зобов’язує всіх кандидатів на державну службу,
а також іноземців, які хочуть отримати українське громадянство, скласти іспити.
Спочатку кандидат повинен пройти письмове тестування, потім написати твір, і
нарешті – пройти інтерв’ю. Але на практиці все не так оптимістично. Лунають
заяви про хабарництво та неможливість навіть зареєструватися на ці іспити…
Отже, в Україні під приводом перевірки знання державної мови займаються
хабарництвом. Про це у на своїй сторінці в Facebook заявив колишній президент
Грузії, голова Виконавчого комітету реформ в Україні Михайло Саакашвілі.
«Про чергову годівницю під благим приводом знання державної мови. Дуже часто я
бачу підлих негідників, які, одягнувши вишиванку, гаряче розповідають про любов
до батьківщини, одночасно грабуючи і країну, й українців. Монетизувати
патріотизм спочатку придумали псевдоактивісти, потім – усілякого роду чиновники
і політики, але я ніколи не думав, що дійде до державного рівня. А даремно –
дійшло», – написав Михайло Саакашвілі.
За словами реформатора і державного діяча, йдеться про Національну комісію зі
стандартів державної мови:
«Спочатку
кандидат повинен пройти письмове тестування, потім написати твір, а потім –
пройти інтерв’ю! Кожен претендент! У комісії 27 осіб. Наразі черга бажаючих
отримати потрібний «сертифікат» підходить до 100 тис. людей. Давайте порахуємо,
скільки десятиліть знадобитися членам комісії, щоб узяти інтерв’ю у кожного
претендента».
Портал «Главком» наголошує, що Михайло Саакашвілі підкреслив, що «вже зараз
прийом нових службовців повністю заблокований»:
«Але вихід,
звичайно ж, є. Як і в кожному першому держоргані, можна прискорити процес за
невелику винагороду. Ціни скачуть від $200 до $2000 залежно від терміновості
вирішення питання й апетитів чиновників. Це за ситуації, коли зарплата у
більшості чиновників на не керівних посадах і так украй невисока та знайти
необхідних службовців на «не хлібну» посаду вкрай важко. Мабуть, необхідність
давати хабар при зарахуванні на держслужбу має відразу давати чітке уявлення
про те, куди і навіщо вони йдуть працювати. Хороший патріотизм».
10 серпня у
відомстві спробували заперечити заяву Михайла Саакашвілі, оприлюднивши таке
пояснення:
«Національна комісія зі стандартів державної мови неухильно дотримується
принципів верховенства права і законності. Усі працівники Комісії ознайомлені з
нормами Закону України «Про запобігання корупції» та правилами етичної
поведінки державних службовців.
Національна
комісія зі стандартів державної мови стурбована публічними звинуваченнями у
недоброчесності. Такі інформаційні приводи вкрай ризиковані через дискредитацію
не лише Комісії як новоствореного центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію державної мовної політики в Україні, а й самого іспиту на
визначення рівня володіння державною мовою. Уся система іспитування вибудована
так, щоб унеможливити будь-які корупційні ризики та зовнішні втручання.
Національна
комісія зі стандартів державної мови звернулася до правоохоронних органів щодо
інформації, викладеної громадянином України Михеілом Саакашвілі в дописі
соціальної мережі «Фейсбук» та поширеному ЗМІ. Публічний розгляд цієї ситуації
є важливим, оскільки будь-які звинувачення у неправомірних діях повинні бути підкріплені
фактами та доказами. Європейська практика визначає простий та конкретний шлях:
якщо певній особі стало відомо про порушення чинного законодавства, то
необхідно звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення
кримінального правопорушення. Саме так має вчинити кожен свідомий громадянин!».
Згодом, 6 серпня 2021 р., в Українському національному інформаційному
агентстві «Укрінформ» відбувся брифінг Національної комісії зі стандартів
державної мови, присвячений змінам у іспиті на рівень володіння державною
мовою. Голова Комісії Орися Демська, звичайно, не вважає, що її відомство займається
хабарництвом і штучно блокує процес реєстрації.
Вона поінформувала, що за ініціативи МОН Кабінет Міністрів України дав
доручення Національній комісії зі стандартів державної мови спростити процедуру
іспиту на визначення рівня володіння державною мовою для осіб, які зобов’язані
володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових
обов’язків.
«Членкиня
Комісії Ольга Шевчук-Клюжева наголосила, що етапи складання іспиту залишаються
незмінними. Претенденти повинні зареєструватися в системі https://exam.mova.gov.ua та
бути фізично присутніми в місці проведення іспиту. Комісія своїм рішенням
встановлює результати іспитів протягом 15 календарних днів та вносить дані у
Реєстр державних сертифікатів. Це забезпечує прозорість іспиту.
Найближчим
часом буде скореговано стратегію відкриття додаткових місць для реєстрації на
іспит. 3 серпня 2021 року під час реєстрації у системі перебувало понад 2500
осіб, що значно сповільнило її роботу. Тому надалі додавання вільних місць у
системі відбуватиметься постійно через оновлені інструменти, що надані центрам
іспитування на місцях. Реєстрацію на іспити буде відновлено 10 серпня 2021 р. після 18.00.
Змінюється
час, відведений для складання іспиту на рівень володіння державною мовою для
виконання службових обов’язків. Тепер він становитиме 30 хвилин. Це впливає на
структуру іспитової роботи – Комісія трансформувала письмовий блок іспитової
роботи та оптимізувала набір завдань. Письмова частина складатиметься з тестів:
їх стане менше, але вони будуть складнішими. Усна частина міститиме 1 завдання
– монолог.
Скорочення
тривалості іспитової сесії та зміна структури іспитової роботи дасть змогу
істотно збільшити пропускну здатність мережі іспитових центрів.
Іспит на
визначення рівня володіння державною мовою для осіб, які мають намір набути
громадянство України, лишається незмінним – його тривалість орієнтовно 2
години».
Орися
Демська наголосила, що Комісія робить усе можливе, щоб якомога більше охочих
мали можливість скласти іспит та отримати сертифікат про рівень володіння
державною мовою».
Показово, що
в офіційному повідомленні Нацкомісії, котра перевіряє знання української мови,
є як мінімум одна граматична помилка: написано «скореговано», хоча треба «скориговано»…
Але життя
заперечує оптимізм Орисі Демської, до якої «Волинська газета» ще 4 серпня
скерувала для розгляду по суті скаргу ветерана АТО/ООС Олександра Гаврилюка із м. Луцька,
де він повідомив шокуючі реалії:
«16 липня 2021 р.
повністю розпочав діяти закон України «Про забезпечення функціонування
української мови як державної». Тобто, одним із обов’язкових документів який
потрібно надати для зайняття вакантної посади державної служби є державний
сертифікат про володіння державною мовою. Для цього потрібно скласти іспит про
достатнє володіння українською мовою. На Волині центром, який проводить такий
іспит, є Волинський регіональний центр підвищення кваліфікації за адресою:
м. Луцьк, пр. Відродження, буд. 24. 26 липня 2021 р. особисто зустрічався з
керівником цього центру, яка мені повідомила, що вони уклали контракт із
Національною комісією зі стандартів державної мови та «інтенсивно» працюють у
сприянні здачі такого іспиту бажаючих аж 2 рази на тиждень: до обіду аж по 16
чоловік. Яка пропускна здатність, не важко порахувати. На сайті Національної
комісії зі стандартів державної мови із середини липня неможливо
зареєструватись для здачі такого іспиту у Волинському регіональному центрі
підвищення кваліфікації. А на сайті Національного агентства з питань державної
служби продовжуються оголошуватись конкурси на зайняття вакантних місць
державної служби. Тобто, фактично відбувається нерівний доступ кандидатів до
зайняття вакантних посад державної служби, оскільки одні кандидати змогли
зареєструватись на сайті Національної комісії зі стандартів державної мови і
мають змогу скласти іспит на достатній рівень володіння державною мовою, а інші
– ні».
Чи запрацює
цей державний орган, нарешті, прозоро та ефективно, покаже найближче майбутнє.
В усякому випадку, заява Михайла Саакашвілі з цього приводу зробить процес
інтенсивнішим. Бо ж питання можна поставити й в іншій площині: а чи не свідомо
Орися Демська та її підлеглі займаються корупцією та створенням штучних черг,
щоб дискредитувати саму ідею посилення державного статусу української мови?
Сергій
ШРАМЧУК.
На фото
пресслужби Національної комісії зі стандартів державної мови: Орися Демська.