Доки патріотичні чоловіки воюють на фронті
в складі ЗСУ чи не можуть через заборони особам мобілізаційного віку виїхати за
кордон навіть на короткий час, їхні дружини та діти вже майже 2 роки за межами України. Багато сімей
уже зруйновано, пік розлучень – попереду…
«Для України зараз це типова історія. Не
бачать своїх рідних військові, вимушену розлуку переживають сім’ї, в яких жінки
з дітьми виїхали за кордон, доки чоловіки залишаються в Україні.
Йдеться про мільйони людей. Лише за кордон
з України, за даними ООН та Мінекономіки, виїхали понад 6,2 млн українців, в
основному жінки та діти.
Для багатьох це стало трагедією або
серйозним викликом. Чимало сімей не зможуть пережити цієї розлуки і розпадуться,
визнають психологи та демографи. Деякі сім’ї вже розпадаються.
Буму розлучень офіційна статистика поки що
не фіксує. Але експерти мають питання до цих даних та впевнені, що зрештою
зростання кількості розлучень Україні не уникнути», – пише «ВВС Україна».
Найвіажче в цій ситуації – мобілізованим
військовослужбовцям. Вони фактично ніяк не можуть виїхати за кордон, щоб
побачити своїх найрідніших.
Ще в вересні 2022 р. для порталу «АрміяInform»
про це розповіла сімейний психолог Оксана Осипчук. З тих пір нічого на краще не
змінилося:
«Ступінь туги за батьком залежить від
характеру, темпераменту та виховання дитини. Емоції в розлуці з батьком можуть
бути різні. Дитині, що не приховує своїх емоцій і звикла їх «розплескувати»,
характерні: паніка, агресія, злість, роздратування. Якщо дитина закрита: це може
бути тривожний стан, меланхолія, апатія, навіть депресивний стан. Підтримуйте
дитину у будь-якому разі! Не кажіть: ти маєш бути сильним. Дитина і так робить
все, що може. Вона така, яка є, і ми враховуємо її рівень переживання. Дитина
вже сильна. Якщо вона закривається – дайте їй можливість побути в собі.
Звичайно, мама має сказати: «Я поруч, що б тебе не турбувало, поговори зі мною,
для мене це цінне. Тоді ми будемо однією командою і разом зможемо впоратись».
Майже пів року минуло, як ці діти залишили домівки, і коли я питаю: «За чим ти
сумуєш? За школою, за батьком, за друзями, за іграшками? Вони відповідають:
«Ні, я хочу додому».
Ось така сумна історія про те, як війна та
еміграція руйнує українські родини…
Світлана КОМА.
Ілюстративне фото порталу «АрміяInform».