Затриманий міліціонерами чоловік свою причетність до злочину заперечив, а замовників узагалі не знайшли.
Резонансна справа, в якій фігурує бізнесмен і політик Сергій Ковальчук із Володимира-Волинського, досі має більше нерозгаданого, ніж відомого. Ідеться про підпал його дорогої «Тойоти» вартістю майже 800 тис. грн, котрою користувався підприємець.
Надзвичайна подія, нагадаю, сталася у ніч на 11 січня ц.р. (якраз за день до 55-річчя Сергія Михайловича). Тоді запобігти вибуху як іномарки, так і численних машин, які поруч стояли у дворі багатоповерхівки, вдалося лише оперативними заходами охорони бізнесмена.
Через місяць після інциденту Сергій Ковальчук сказав, що знає і виконавців, і замовників підпалу, а сам злочин назвав методом його залякати.
Подібну інформацію тоді озвучив також начальник обласного управління МВСУ Олександр Терещук, заявивши: працівники міліції затримали трьох виконавців, два з яких перебувають на підписці про невиїзд, один – під домашнім арештом, «а ще по двох особах – замовниках – ми працюємо».
Та коли справа вже була розслідувана, на лаві Володимир-Волинського міського суду опинилися тільки виконавці (їх фігурувало четверо). А от щодо замовників – жодної інформації. Точніше – особи останніх не вдалося встановити у ході досудового розслідування.
Для двох із «підсудної четвірки» (тих, які перебували на підписці про невиїзд), слухання завершилося легким переляком. Адже замість ув’язнення (за ст. 194 ККУ– «Умисне знищення або пошкодження майна» – їм «світило», відповідно – три і чотири роки тюрми) у вироку йшлося про два роки іспитового строку.
Третьому з четвірки (який отримав замовлення від «не встановленої у ході досудового розслідування особи) дали 5,5 років тюрми.
А керівник та організатор підпалу мав би провести за ґратами цілих шість років.
Та якщо двох із паліїв іспитовий строк задовольнив, то іншим двом вирок не сподобався.
В Апеляційному суді Волинської області керівник та організатор підпалу хоч і визнав свою вину, але вирок повважав надто суворим. А отримувач замовлення просив узагалі визнати його не винним, оскільки докази проти нього отримані внаслідок фізичного та психічного тиску.
Проте вийшло, як у казці про «Золоту рибку»: забажавши аж дуже багато, отримувач замовлення лишився біля розбитого корита. Апеляційний суд лишив без змін вирок першої інстанції (тобто 5,5 років ув’язнення). Мало того, зобов’язав третину вартості спаленої «Тойоти» сплатити власникові іномарки (у вироку Володимир-Волинського суду йшлося про одну четверту вартості машини).
Натомість керівник та організатор «умисного пошкодження майна», визнавши свою вину, отримав шанс почути більш м’який вердикт. Бо його справу повернули у м. Володимир-Волинський на новий судовий розгляд, де вже інший склад суддів вирішуватиме подальшу долю палія.
Таким чином, вибори 2012-го у Верховну Ради України, на яких у Володимир-Волинському окрузі №19 Сергій Ковальчук здобув другий результат, але котрі пройшли під знаком тиску на нього кандидата, завершилися, а кримінальний шлейф продовжує розмотуватися все новими обставинами. І справді: хто ж вирішив помститися Сергієві Ковальчуку в такий примітивний спосіб?!
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.