«Ну ось настала хвилююча хвилина зустрічі наших Героїв – Сергія і Артема, яких ми чекали цілий рік. Ми раді вітати вас удома, у Володимирі! Ми раді за вас! Ми гордимося вами! Бо ви – Герої нашого міста, військової частини нашої славної Волині!», такими словами зустрів пізно ввечері 10 вересня на центральному майдані Княжого міста звільнених із бандитського полону військовослужбовців 51-ї мехбригади майора Сергія Фураєва і солдата Артема Комісарчука Володимир-Волинський міський голова Петро Саганюк.
Про обставини звільнення офіцера та солдата «Волинська газета» розповідала у публікації «Терниста дорога додому» від 10 вересня ц. р. Проте багато суттєвих обставин з’ясовується вже зараз. Стало відомо, наприклад, що прізвища Фураєва та Комісарчука багато разів були першими в переліку тих, хто підлягав обміну, але бойовики щоразу їх викреслювали. Як згодом розповів сам майор, усе пояснювалося однією, але дуже суттєвою обставиною: кваліфікованих артилеристів сепаратисти вважають своїми найзапеклішими ворогами, а тому в будь-який спосіб намагаються залишити їх у неволі. А умови полону, до речі, також були жахливими, і якби двоє невільників не були разом, то хтозна, чи змогли б вони витримати жахливі фізичні та психологічні знущання… Про що говорити, коли їх регулярно виводили на т. зв. «паради ганьби», де не тільки озброєні конвоїри, але й неадекватні представники цивільного населення знущалися над військовополоненими, як хотіли?
Але, як кажуть, нема нічого поганого, щоб не вийшло на добре: на одному з відеозвітів рідні та близькі Сергія Фураєва і Артема Комісарчука побачили їх серед інших хлопців… І тоді зусилля щодо їхнього звільнення лише збільшувалися. Довелося навіть погодитися на доволі неадекватні умови обміну: замість двох наших бійців віддали чотирьох учасників незаконних бандитських формувань. Щоправда, хто ці сепаратисти і якого лиха встигли накоїти, наразі невідомо…
Тож провівши 1 рік і 12 діб у полоні, через Краматорськ і Київ обидва звільнених військовослужбовців 51-ї ОМБР наземним шляхом вирушили на Волинь. На під’їзді до Луцька їх зустріли представники обласної виконавчої влади, волонтери та журналісти. Заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук та радник керівника виконавчої влади нашого краю Борис Кондратюк вручили Сергієві Фураєву і Артему Комісарчуку квіти, грамоти та цінні подарунки, особливо акцентувавши на тому, що Україна робили і буде робити все можливе, щоб допомагати своїм захисникам навіть у найскладніших ситуаціях.
Потім білий бус із військовослужбовцями та їхніми рідними в салоні вирушив у Володимир-Волинський, де на них очікували однополчани, представники місцевої влади і просто небайдужі громадяни. Особливо теплі слова вітань пролунали з вуст Петра Саганюка.
Як інформують колеги з порталу «Буг», обидва військовослужбовці особливо подякували за допомогу зі звільненням місцевій волонтерці Наталії Боярин. Але як стало відомо «Волинській газеті» з надійних джерел, до звільнення з неволі наших земляків долучалася не лише ця мужня жінка і не лише Президент України Петро Порошенко, який узяв цю справу під особистий контроль і першим повідомив про обмін полоненими за принципом «два на чотири». Цю благородну справу розпочав один із народних депутатів від Волині (Ігор Єремеєв, на жаль, нині покійний), а завершили його побратими…
Роман УСТИМЧУК.
На фото порталу «Буг»: Петро Саганюк та звільнені військовослужбовці у Володимирі-Волинському.
Щоденна робота
За час дії Мінських угод із полону бойовиків – військових і цивільних – було звільнено 2911 громадян України. Про це заявив Президент Петро Порошенко.
«Не було жодних переговорів із РФ у рамках «Нормандського формату», де я б не піднімав питання і мене б жорстко не підтримували Франція та Німеччина у вимозі про якомога швидше звільнення українських заручників. Щодня здійснюю роботу, аби забезпечити повернення додому українських Героїв», – наголосив глава держави.
Вл. інф.